Нові виклики для українців у Бельгії: що стоїть за відмовами у тимчасовому захисті
З 5 серпня 2024 року, після вступу в силу рішення Ради ЄС щодо обмеження тимчасового захисту для військовозобов’язаних, українці, які перебувають у Бельгії та інших країнах Європейського Союзу, стикаються з новими труднощами при оформленні статусу. Правозахисники повідомляють про значне зростання затримок та відмов у наданні тимчасового захисту. Ці проблеми стосуються не лише чоловіків призовного віку, але й жінок, підлітків та молодих чоловіків віком від 18 до 22 років.
Причини хаосу: нечіткі інструкції та різні трактування даних
Основною причиною виникнення хаотичної ситуації називають відсутність єдиних, централізованих інструкцій для міграційних офіцерів. Це призводить до розбіжностей у трактуванні даних, що відображаються у застосунку «Резерв+», а також до проблем через відсутність штампів про перетин кордону. Оскільки рішення Ради ЄС, враховуючи антидискримінаційне законодавство, стосується всіх військовозобов’язаних «осіб» загалом, у Бельгії почали вимагати «Резерв+» і від жінок.
Почалися скарги — масово. Поки що ніхто не розуміє нюансів. Бо «Резерв+», окрім «знятий з військового обліку» або «військовозобов’язаний», має ще інші категорії, які міграційна служба не розуміє. Те саме стосується жінок: навіть якщо жінка встановила застосунок і показує, що ніде «не обліковується», для одного офіцера цього достатньо, інший каже: «Не обліковується, тому що ви дані не дали. А де написано, що ви не військовозобов’язана?»
— Марія Шамшина, представниця центру «Українські голоси»
Конкретні випадки та статистика
У брюссельському центрі «Українські голоси» зафіксовано численні випадки, що демонструють цю проблему. Серед них — батько шістьох дітей, у застосунку «Резерв+» якого відсутня позначка про відстрочку. Також звертався 23-річний хлопець, який виїхав з України напередодні дня народження, але не зміг отримати штамп про перетин кордону. Лише за перші 2,5 тижні дії нових правил до цього центру надійшло понад 150 скарг через відмови у тимчасовому захисті.
Роль штампів про перетин кордону та застосунку «Резерв+»
Єврокомісія радить чиновникам спиратися на штампи українських прикордонників, оскільки легальний виїзд із країни має означати дотримання військового обов’язку. Однак, оскільки останнім часом штампи не ставляться без запиту, перевірки почали масово проводити через застосунок «Резерв+». Це призвело до того, що мобільний додаток вимагають навіть від жінок, хоча єдиного розуміння статусу урядовці не мають. Хоча остаточних відмов жінкам поки не зафіксовано, чиновники часто просять їх «прийти пізніше».
Подібну тенденцію підтверджує Пітер ван Роєн із бельгійського відділення Caritas, який також відзначає збільшення звернень від занепокоєних жінок.
Найскладніша ситуація для чоловіків та молоді
Найскладнішою ситуація залишається для чоловіків. Навіть легальний виїзд юнаків віком 18–23 років, які мають законне право на перетин кордону для навчання, тепер часто завершується відмовами.
Якщо люди показують «Резерв+» і там написано «знятий з військового обліку», питань нема. Всі інші ситуації, наприклад, чоловіки віком 18–23 років, які офіційно військовозобов’язані, проте до 23 років мають право легально перетинати кордон і вчитися. Навіть їм зараз дають відмови — іноді письмові, а іноді в усній формі.
У Брюсселі почали відмовляти у захисті, якщо з наданих документів незрозуміло, чи особа звільнена від мобілізації. Труднощі спіткають навіть сімнадцятирічних підлітків, справи яких зависли у відомствах на кілька тижнів перед повноліттям.
Позиція українських офіційних органів та майбутні роз’яснення
Міністерство закордонних справ України запевняє, що подібні випадки не є масовими і здебільшого спричинені браком документів про легальний виїзд. Громадянам радять завчасно отримувати паперові довідки від Державної прикордонної служби. Водночас, відомство наголошує, що причиною хаосу є брак чітких загальноєвропейських інструкцій для місцевих чиновників щодо трактування даних у «Резерв+». Єврокомісія обіцяє представити додаткові роз’яснення найближчими тижнями. До того часу міграційні служби Бельгії продовжують перевіряти всіх заявників віком від 18 до 60 років, незалежно від їхньої статі.
Аналогічна ситуація в Чехії
Нагадаємо, Міністерство внутрішніх справ Чехії також визначило чіткі критерії, за яких громадянам України можуть відмовити в наданні або продовженні тимчасового захисту. Серед загальних підстав — невідповідність кваліфікаційній групі, відсутність особистої подачі заяви, наявність захисту чи іншого статусу проживання в іншій країні ЄС, а також загрози державній безпеці, серйозні кримінальні злочини або надання неправдивих даних. Окремі вимоги стосуються осіб віком від 18 до 60 років, які проходять військову службу в Україні: з 5 серпня вони зобов’язані надавати підтвердження свого статусу. Через нові правила ЄС у Чехії також почали масово відмовляти чоловікам у тимчасовому захисті через відсутність військово-облікових документів чи доказів законного виїзду.
