Зростання напруженості на східному фланзі НАТО
Війна в Україні набирає обертів, а разом з нею зростає і небезпека військової ескалації між Росією та НАТО. Останні тижні позначені різким зростанням кількості військових інцидентів на східному фланзі Альянсу, де російські безпілотники та крилаті ракети все частіше досягають території країн-членів.
Нещодавній інцидент, коли морський безпілотник, навантажений вибухівкою, наблизився до румунської нафтової платформи «Нептун Діп» у Чорному морі, став тривожним сигналом. Хоча румунські винищувачі F-16 встигли збити безпілотне судно за кілька сотень метрів від газовидобувної платформи, уряд у Бухаресті різко відреагував, назвавши це «ескалацією таких безвідповідальних інцидентів з боку Росії».
Ще один інцидент стався, коли, ймовірно, російський літак увійшов у повітряний простір Румунії, змусивши іспанський F-18 піднятися в повітря та збити безпілотний літальний апарат. Наприкінці липня російська крилата ракета Х-101 вибухнула на території Польщі, а через кілька днів італійський винищувач збив безпілотник над Латвією.
Від гібридної війни до фізичного зіткнення
Аналітики зауважують, що з моменту російського вторгнення в лютому 2022 року війна дедалі більше фізично, а не лише гібридно, проникає на територію військового альянсу. Спочатку дії Росії сприймалися як ненавмисні, а пізніше НАТО фіксувало неодноразові та явно навмисні порушення повітряного простору, але реагувало без застосування власної зброї. Однак, з минулого року Альянс дедалі частіше вдається до збройного реагування на ці провокації.
«Це не означає, що Росія зараз безпосередньо атакує НАТО, але ситуація на східному фланзі непомітно змінилася. Це складний розвиток подій, і саме з цієї причини він також несе потенціал для ескалації», — йдеться у статті.
Східний фланг НАТО перестав бути класичною зоною миру. Там часто літають російські безпілотники та крилаті ракети, а також, за припущеннями, українські дрони. Російські розвідувальні служби та військові підрозділи активно застосовують методи глушіння радіозв’язку, маніпулювання сигналами GPS та злому комп’ютерних мереж.
Водночас НАТО посилює свої позиції, встановлюючи радари, літаки АВАКС, винищувачі (F-16, F-18, F-35), перехоплювачі, наземні системи протиповітряної оборони та все частіше використовує безпілотні авіаційні системи на морі.
«Термін „гібридна війна“, який використовувався для опису дій Росії проти НАТО, зараз є занадто вузьким визначенням. Військові арени війни в Україні та НАТО починають перетинатися на своїх межах», — підкреслили аналітики.
«Розвідка бойовим шляхом»: як Росія вивчає НАТО
Згідно з дослідженням Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), не кожне порушення повітряного простору країн НАТО російськими безпілотниками є навмисною атакою. Москва використовує такі інциденти для вивчення реакції Альянсу та вдосконалення власних тактик.
Аналітики звертають увагу на скоординовану кампанію Росії із застосуванням безпілотників над Європою. Ймовірно, Москва перевіряє можливості протиповітряної оборони НАТО та визначає межі політичної реакції Альянсу. Цю тактику дослідники називають «розвідкою бойовим шляхом». Її суть полягає у тому, щоб змусити систему противника реагувати, аби отримати інформацію про її функціонування.
Приклад масового нальоту російських безпілотників на територію Польщі у вересні 2025 року ілюструє, що Росія діє аналогічно до тактики США часів «холодної війни». Коли російські дрони перетнули польський кордон, НАТО активувало польські F-16, голландські F-35, італійські літаки AWACS та літаки-заправники. Це надало Росії цінну інформацію про час реакції, процедури командування та управління, дальність радарів, коридори перехоплення та протоколи сил НАТО.
У виданні NZZ вважають, що дії Росії на своєму східному фланзі — це «розвідка шляхом взаємодії». Водночас НАТО також навчається, інтенсивно контролюючи повітряний простір та створюючи єдиний оборонний простір на своєму східному фланзі.
Зростаючі ризики прямого зіткнення
Аналітики вважають, що ризики зіткнення між НАТО та Росією щодня зростають.
Росія випробовує НАТО. НАТО адаптується. Росія спостерігає за цією адаптацією та, у свою чергу, коригує власні процедури…Це несе ризики.
— йдеться у статті.
Чим частіше винищувачі НАТО піднімаються в повітря та застосовують зброю, тим вищим стає ризик прямого військового зіткнення з російськими літаками — у війні, в якій Альянс офіційно не бере участі.
На відміну від початкових етапів війни, коли НАТО мало більше часу для ухвалення зважених рішень, зараз виникає «часова асиметрія». Альянсу доводиться реагувати на потенційні загрози значно швидше.
З розширенням географії війни в Україні та появою різних осередків конфлікту, зростає простір для небезпечних помилок — від неправильного трактування дій противника до технічних збоїв і політичних непорозумінь.
У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі наголошують на важливості надійних та прямих каналів зв’язку з Росією на випадок інцидентів, які можуть спровокувати небезпечну ескалацію. Таким чином, головна загроза сьогодні полягає не стільки в навмисному рішенні Росії атакувати НАТО, скільки в сценарії, коли Москва та Альянс дедалі частіше можуть опинятися у прямому військовому контакті на периферії війни в Україні.
