
Катастрофічна повінь у Непалі та Тибеті: наслідки та пошуки зниклих
26 серпня гімалайський прикордонний регіон Непалу та сусіднього Тибету став свідком руйнівної раптової повені. Це стихійне лихо призвело до жахливих наслідків: у Непалі загинула 579 осіб, а в Тибеті — семеро. Загальна кількість жертв становить 586.
У Непалі, окрім повені, значну роль відіграли зсуви ґрунту, що також спричинили людські жертви. Рятувальні служби, спільно з армією та поліцією Непалу, продовжують наполегливі пошуки сотень безвісти зниклих. До операції залучено близько 15 гелікоптерів.
Масштаби трагедії та порятунок постраждалих
За даними непальської влади, сотні людей вже вдалося врятувати. Десятки постраждалих отримують необхідну медичну допомогу у столиці країни, Катманду. Однак, загалом у Непалі та китайському Тибеті близько 1000 осіб вважаються зниклими безвісти.
Важливо зазначити, що понад 500 зниклих — це іноземці, серед яких багато туристів та паломників. Рятувальники використовують гелікоптери не лише для пошуку тих, хто вижив, але й для доставки життєво необхідних вантажів тисячам людей, які опинилися відрізаними від світу у містах і долинах. До пошукових робіт також залучено собак.
Причини та механізм катастрофи
Причиною катастрофічної повені став обвал льодовика, що стався 26 серпня на кордоні між Непалом і Китаєм. Це спричинило формування величезного потоку, що складався з каміння, льоду, бруду та уламків. Цей потік каскадом пронісся через гімалайські річки, спричинивши різке підняття рівня води та затоплення населених пунктів.
На момент катастрофи у регіоні перебували тисячі паломників та туристів. Потужна стихія зносила будинки, дороги, мости, автомобілі, і всього за кілька хвилин змінювала русла річок.
Зв’язок з українцями та припущення науковців
На жаль, після масштабної повені втрачено зв’язок з 56 громадянами України. Однак, за наявною інформацією, українців серед загиблих або поранених немає.
Науковці висувають припущення щодо механізму розвитку подій. За їхніми словами, потужний зсув, ймовірно, частково перекрив річку. Це призвело до накопичення води, яка згодом прорвала природну загату, спричинивши потужний руйнівний потік.
Майк Сирл, професор Оксфордського університету, зазначає, що весь цей процес міг тривати від кількох годин до кількох днів. Він також підкреслює, що особливості Гімалаїв — круті гірські схили та глибокі вузькі долини — значно погіршили ситуацію, спричинивши високу швидкість руху води, каміння та уламків.
