Критичний розрив у російській армії: втрати перевищують мобілізацію
Російська окупаційна армія щомісяця несе колосальні втрати на полі бою в Україні, втрачаючи приблизно на шість тисяч солдатів більше, ніж здатна мобілізувати. Це критичне відставання змушує Кремль вдаватися до ескалації та терористичних атак на українську цивільну інфраструктуру. Західні посадовці наголошують, що темпи мобілізації в Росії катастрофічно не встигають за реальністю українського фронту.
Незважаючи на щоденну вербування близько тисячі нових контрактників, ця кількість протягом останніх місяців не покриває навіть мінімальних потреб армії для заміни загиблих та поранених окупантів.
За нашими оцінками, розрив між кількістю людей, яких Росія втрачає, та кількістю тих, кого вона здатна набрати, наразі становить близько 6000 осіб щомісяця.
— зазначають західні посадовці.
Ескалація терору: удар по цивільній інфраструктурі як відповідь на втрати
У відповідь на такі жахливі показники російський диктатор Владімір Путін вдається до ескалації, здійснюючи цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі України. З початку липня було випущено понад 360 ракет. Мета Москви є очевидною: Кремль сподівається зламати моральний дух українців шляхом знищення енергосистеми країни напередодні важкої зими.
Ця жорстока тактика частково пояснюється тим, що Путін має вкрай обмежені варіанти для подолання величезних втрат за допомогою нової хвилі призову.
Політичні та економічні ризики масової мобілізації для Росії
Західні експерти переконані, що подальша масова мобілізація стане величезним політичним та економічним ризиком для російського режиму. Посадовці нагадують, що під час останньої такої кампанії восени 2022 року близько мільйона росіян, серед яких було багато висококваліфікованих спеціалістів, втекли з країни, і менш ніж половина з них повернулася назад.
До того ж залишається відкритим питання, чи здатна російська армія взагалі прийняти кілька сотень тисяч новобранців через тотальний дефіцит військової техніки та досвідчених офіцерів для їхньої підготовки.
Україна зміцнює оборону та закликає до міжнародної підтримки
На тлі постійних російських ударів Україна успішно атакує ворожі нафтові об’єкти, створюючи дефіцит пального. Водночас країна продовжує закликати союзників надати більше наступальних озброєнь та систем захисту.
Нещодавно до Києва зі своїм першим закордонним візитом на посаді прибув новий прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем. Він пообіцяв передати Володимиру Зеленському раніше засекречену інформацію про британські компоненти для крилатих ракет великої дальності.
Також політик закликав міжнародну спільноту надати Києву більше ракет-перехоплювачів Patriot і планує порушити це критично важливе питання наступного місяця на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку.
Реакція Росії та розвінчання ядерних погроз
У відповідь Росія традиційно почала погрожувати ударами по британських військових об’єктах як в Україні, так і за її межами, а також активізувати кібератаки та диверсії.
Проте західні розвідники запевняють, що незважаючи на гучну ворожу риторику, Путін насправді категорично хоче уникнути будь-якого прямого військового зіткнення з силами НАТО. Посадовці наголошують, що всі російські ядерні погрози є лише давньою тактикою для розколу Європи та спробою змусити Захід відмовитися від військової підтримки України.
Нагадаємо, західні розвідувальні служби фіксують зростання відчаю в Кремлі. Це може підштовхнути Путіна до застосування ядерної зброї або прямого нападу на одну з країн НАТО.
