Нещодавні дослідження в галузі кліматології виявили тривожну тенденцію: явище Ель-Ніньйо, яке традиційно пов’язане з періодами аномально теплої води в Тихому океані, стає все сильнішим під впливом глобального потепління. Це створює небезпечне замкнене коло, коли потужні Ель-Ніньйо посилюють нагрівання планети, а зростання температури, своєю чергою, робить ці погодні аномалії ще більш екстремальними. За прогнозами вчених, це може призвести до того, що значні території Землі стануть непридатними для життя вже до кінця XXI століття.
Аналіз давніх коралів: свідчення минулих тисячоліть
Щоб зрозуміти, як змінювалося явище Ель-Ніньйо протягом тривалого часу, команда кліматологів під керівництвом Джудіт Коул з Університету Мічигану провела детальний аналіз великих скам’янілих коралових утворень на Галапагоських островах. Ці коралові «блоки», вік яких сягає понад тисячу років, зберігають у своєму хімічному складі інформацію про температуру поверхні океану в період, коли корали були живими. Подібно до річних кілець дерев, які відображають умови росту, хімічні «відбитки» в коралах дозволяють реконструювати давні кліматичні коливання.
Галапагоські острови, розташовані біля узбережжя Еквадору, опинилися в ідеальному місці для такого дослідження, оскільки вони знаходяться в самому центрі зони, де формується Ель-Ніньйо.
Еволюція Ель-Ніньйо: від XIX століття до наших днів
Назва El Niño, що з іспанської перекладається як «дитя» (мається на увазі Немовля Христос), з’явилася ще в XIX столітті. Її дали перуанські рибалки, які помітили, що періоди аномально теплої води в океані часто збігалися з різдвяними святами.
Результати дослідження команди Коул свідчать, що протягом більшої частини останнього тисячоліття сила та мінливість Ель-Ніньйо залишалися відносно стабільними. Однак ситуація почала змінюватися наприкінці XIX століття, коли розпочалася швидка індустріалізація світу, що призвело до значного зростання викидів парникових газів. Особливо різкий злам відбувся після Ель-Ніньйо 1982 року.
За словами Джудіт Коул, з того часу коливання стали значно екстремальнішими і не мають аналогів у попередні тисячу років. Команді вдалося виключити випадкові або суто природні причини такої зміни, що посилює підозру на вплив антропогенного потепління. За оцінками, мінливість Ель-Ніньйо нині приблизно на 37% вища, ніж у доіндустріальний період, що означає частіші та руйнівніші події.
Поточний Ель-Ніньйо: «вийшов за всі рамки»
Відомий кліматолог Джеймс Гансен, у спільній публікації зі своїми колегами, зазначає, що нинішній Ель-Ніньйо вже «вийшов за всі рамки» попередніх спостережень. Вони використовують показник аномалії тепла у верхніх 300 метрах екваторіальної частини Тихого океану, і поточна подія вже перевищила знаменитий «супер Ель-Ніньйо» 1997–1998 років, хоча максимальний вплив ще попереду.
Гансен та його колеги попереджають, що багато регіонів, які зараз заселені з огляду на кліматичні умови XX століття, можуть стати непридатними для комфортного проживання до кінця XXI століття, якщо тенденції потепління не зміняться.
Наше дослідження дає вагомі підстави вважати, що кліматична криза вже може підсилювати ці явища.
— Саманта Стівенсон-Карл, співавторка дослідження
Регіони під загрозою: спека, посухи та голод
Вчені згадують про посилення спеки й посух у Середземномор’ї та сусідніх європейських регіонах, а також у південно-західних штатах США. Там рівні води у водосховищах, зокрема в озерах Мід і Пауелл, продовжують падати.
Особливо вразливими, за їхніми словами, є густонаселені регіони Південної Азії, країни Перської затоки та частини Африки. У цих регіонах поєднання спеки та високої вологості може зробити умови життя для мільйонів людей майже нестерпними.
Поточний Ель-Ніньйо, за прогнозами, принесе сильніші дощі та повені в окремі регіони Південної Америки та півдня США. В Індії роки з Ель-Ніньйо зазвичай супроводжуються слабшим мусоном, тоді як Індонезія та Австралія частіше стикаються з посухами та дефіцитом води.
За оцінками Всесвітньої продовольчої програми ООН, масштабна подія Ель-Ніньйо, що триває зараз, може штовхнути близько 50 мільйонів людей у світі до гострої продовольчої небезпеки до кінця наступного року через вплив на врожаї та виробництво їжі.
Заклик до дій: відмова від викопного палива
Джудіт Коул наголошує, що розуміння ролі кліматичної кризи в посиленні Ель-Ніньйо має стимулювати країни активніше готуватися до таких подій. Вона наводить приклад Індії, яка вже створює додаткові запаси продовольства на випадок невдалого мусонного сезону.
Попри важливість адаптації, дослідниця підкреслює, що без усунення першопричини — масового спалювання викопного палива — масштаби ризиків лише зростатимуть. Вона закликає якнайшвидше відмовлятися від технологій, що супроводжуються викидами парникових газів.
Кліматолог Ендрю Десслер з Техаського університету A&M, який не брав участі в дослідженні, назвав роботу важливим підтвердженням прогнозів кліматичних моделей про посилення Ель-Ніньйо в умовах глобального потепління. На його думку, значна частина шкоди від майбутніх подій Ель-Ніньйо має прямо пов’язуватися з економікою, що досі спирається на викопне паливо. Десслер вважає, що результати ще раз підкреслюють нагальну потребу переходу до відновлюваних джерел енергії, безпечних для клімату.
Автор матеріалу також звертає увагу на те, що політичні рішення в окремих країнах досі часто суперечать науковим попередженням, підтримуючи інвестиції у викопне паливо замість розвитку чистої енергетики.
