Затонулий світ віком 140 тисяч років: як Homo erectus полював на гігантських тварин біля узбережжя Яви
Археологи зробили надзвичайне відкриття біля узбережжя індонезійського острова Ява, виявивши свідчення існування затонулого світу, якому приблизно 140 тисяч років. Ця територія колись була сушею, де мешкали Homo erectus, а також різноманітні великі тварини, такі як слони, носороги та бегемоти.
Деталі дослідження та знахідки
Дослідження, результати якого були опубліковані в журналі Quaternary Environments and Humans, зосередилося на знахідках, зроблених під Мадурською протокою, неподалік сучасного міста Сурабая. Серед виявлених артефактів — фрагменти людських черепів та понад 6000 скам’янілих решток хребетних тварин. Вчені змогли ідентифікувати щонайменше 36 видів тварин, серед яких були слони, носороги, бики, крокодили, бегемоти, комодські варани та навіть річкові акули.
На відміну від сьогоднішнього дня, коли ця територія вкрита водою, у плейстоцені рівень моря був значно нижчим, приблизно на 100 метрів. Ява тоді була частиною величезного сухопутного масиву, відомого як Сундаленд, який з’єднував острови з материковою Південно-Східною Азією. На місці сучасної протоки простягалися широкі трав’янисті рівнини, переплетені річками та оточені прибережними лісами. Одна з давніх річок, річка Соло, протікала територіями, які зараз знаходяться під водою.
Визначення віку та обробка тварин
Ці скам’янілості були випадково витягнуті з морського дна під час днопоглиблювальних робіт, що проводилися у 2014–2015 роках. Для точного визначення віку знахідок дослідники застосували метод оптично стимульованої люмінесценції. Оцінка віку відкладень становила від 119 до 162 тисяч років, тоді як самі рештки датуються приблизно 140 тисяч років тому.
На деяких кістках тварин були виявлені чіткі сліди розрізів. Це свідчить про те, що туші тварин оброблялися, зокрема для видобутку кісткового мозку, що є цінним джерелом поживних речовин. Цікавим фактом є також вік знайдених тварин: серед решток переважали дорослі особини, тоді як старих тварин було значно менше. Це може вказувати на практику вибіркового полювання, а не просто на споживання випадково знайденої падали.
Homo erectus та їхній ареал
Археологи наразі не можуть однозначно стверджувати, хто саме залишив ці сліди обробки та чи пов’язане таке полювання безпосередньо з Homo erectus. Проте, форма знайдених фрагментів черепів найбільше відповідає Homo erectus пізнього яванського періоду. Раніше рештки цього виду переважно знаходили в інших, добре відомих районах Яви.
Нова знахідка дає підстави вважати, що ці давні люди могли населяти та пересуватися значно більшою територією, ніж припускалося раніше. Вони, ймовірно, жили на рівнинах, які згодом були затоплені. Це відкриття також дозволяє припустити, що значна частина археологічної історії Південно-Східної Азії може бути досі прихована під товщею морського дна.
Наразі людські рештки, знайдені під час розкопок, зберігаються в Геологічному музеї в Бандунзі, де вони продовжують бути об’єктом подальших досліджень.
