Сезон лохини в Україні, що триває від середини літа до кінця серпня — початку вересня, може змінюватися залежно від сорту, регіону та погодних умов. Однак, догляд за цією корисною ягодою не закінчується зі збором останніх плодів. Правильний догляд за кущами лохини після плодоношення є ключовим для їхнього зміцнення перед зимою та забезпечення щедрого врожаю наступного року.
Важливість догляду після збору врожаю
Садівники наголошують, що кущі лохини потребують уваги навіть після того, як вони вже не плодоносять. Цей етап догляду допомагає рослинам відновитися після сезону активного росту та плодоношення, краще підготуватися до зимових умов і закласти основу для рясного врожаю в майбутньому.
Зволоження та живлення: основа відновлення
Навіть коли лохина більше не дає ягід, ґрунт навколо кущів має залишатися помірно вологим, особливо у спекотні періоди. Регулярний полив є важливим, але його слід поєднувати з підживленням, оскільки потреби куща змінюються після завершення плодоношення.
Після збору врожаю кущ потребує поживних речовин для відновлення. Восени лохину слід підживлювати добривами, які містять достатньо азоту, необхідного для формування нових бруньок, та калію, що сприяє одревеснінню пагонів. Важливо також підживити рослину цинком та бором до опадання листя. Ці мікроелементи покращують морозостійкість лохини.
Мульчування: захист та збереження вологи
Мульчування є одним із найважливіших елементів догляду за лохиною. Шар мульчі, товщиною приблизно 5–8 см, розкладається навколо куща. Він допомагає зберігати вологу в ґрунті, захищає корені від перегрівання та поступового висихання, а також обмежує ріст бур’янів.
Для лохини найкраще підходять кислі матеріали для мульчування. Це може бути кора сосни, подрібнена хвоя або верховий кислий торф. Ці матеріали поступово розкладаються, підтримуючи кисле середовище, яке є необхідним для ефективного засвоєння поживних речовин кущами лохини.
Слід уникати використання свіжої тирси у великій кількості як мульчі, оскільки під час її розкладання може тимчасово зменшуватися доступність азоту для рослини.
Обрізка: санітарна та формувальна
Відразу після плодоношення рекомендується проводити лише санітарну обрізку. Цей тип обрізки передбачає видалення лише сухих, зламаних та пошкоджених пагонів.
Сильну формувальну обрізку краще відкласти до кінця зими або початку весни, до початку активного руху соку та розпускання бруньок. Зазвичай цей період припадає на лютий–березень, але точний час може варіюватися залежно від регіону та погодних умов.
Під час основної обрізки видаляють старі пагони, слабкі гілки та ті, що загущують середину куща. Така процедура покращує освітлення та провітрювання рослини, стимулює ріст молодих плодоносних пагонів та сприяє формуванню більших ягід.
