Україна продемонструвала надзвичайну технологічність та масштаби власної оборонної промисловості, представивши перший в історії парад дронів. На День Незалежності, 24 серпня, у Києві відбулася унікальна подія – перший в Україні парад військових роботів та безпілотних систем. Замість традиційної демонстрації танків та ракет, Україна зосередилася на новітніх технологіях, які вже докорінно змінюють характер сучасних бойових дій – на небі, морі та землі.
Початок масованого застосування Росією ударних безпілотників типу «Шахед» поставив перед Україною виклик пошуку відносно дешевих засобів для їхнього знищення. Так з’явилися дрони-перехоплювачі, виробництвом яких сьогодні займаються десятки українських компаній. Серед них – апарат P1-SUN від компанії Sky Fall, який українські військові жартівливо називають «пісюном». За перші десять місяців бойового застосування цей дрон знищив понад 10 тисяч ворожих безпілотників.
Олександр Ярмак, засновник і командир батальйону Darknode у 412-й бригаді Nemesis, яка спеціалізується на перехопленні «Шахедів», відзначає надзвичайно високі результати роботи українських дронів-перехоплювачів.
На травень-червень ми дійсно вийшли на показник збиття більше 90% усіх „Шахедів“. Але зараз новий виток цієї боротьби. Зараз реактивні „Шахеди“ з’явилися у надзвичайно великій кількості.
— Олександр Ярмак
За даними Головного управління розвідки, Росія нарощує виробництво реактивних безпілотників «Герань-4» і «Герань-5», і їхній випуск вже перевищив виробництво звичайних «Шахедів». Щомісяця російська промисловість виготовляє близько 3 тисяч реактивних та приблизно 2800 старих ударних дронів «Герань-2». На відміну від гвинтових «Шахедів», що розвивають швидкість близько 180 км/год, нові апарати оснащені турбореактивними двигунами і летять приблизно втричі швидше. Це робить їх недосяжними для звичайних дронів-перехоплювачів.
Ярмак пояснює складність нової загрози:
Ворог покращив і ускладнив свою технологію, цілі досить швидкі, цілі більше нагадують крилаті ракети, і цілі літають на великій висоті, де для дронів-перехоплювачів це іноді велика проблема — досягати таких висот. Тобто зараз ми бачимо цілі у великій кількості на висотах 7–8 тисяч метрів.
— Олександр Ярмак
На таких висотах переносні зенітно-ракетні комплекси стають неефективними. Німецькі самохідні установки «Гепард» можуть збивати подібні цілі, але їхній радіус дії обмежений близько 5 км. Для боротьби з цією новою загрозою наразі доводиться залучати дорожчі засоби: зенітні ракети малого та середнього радіуса дії, а також авіацію. Однак, такий підхід недостатній для протистояння кількості безпілотників, яку виробляє російська промисловість.
Українські виробники активно шукають нові рішення. Одним з них є дрон «Зірка» — «розумний» безпілотник, здатний самостійно виявляти повітряні цілі, супроводжувати їх та здійснювати наведення. Офіційна презентація «Зірки» відбулася наприкінці червня. Зазначається, що він оснащений однією з найкращих систем донаведення у світі. Проте, стрімкий розвиток дронових технологій вимагає постійного вдосконалення навіть найновіших систем.
Як зазначає Ярмак, боротьба з новими модифікаціями «Шахедів» стає дедалі складнішою:
Відбуваються десятки збиттів реактивних „Шахедів“ цими засобами, але й вони дуже швидко зробили свій технологічний стрибок, підвищили швидкість. Це значно складніша історія для нас, зараз всі в пошуках нового рішення.
— Олександр Ярмак
Технологічна перевага на землі, морі та в повітрі
Масштаби української оборонної промисловості були яскраво продемонстровані на першому параді дронів. Бойові наземні роботизовані комплекси на Хрещатику, морські дрони на Дніпрі та рої безпілотників у небі справили футуристичне враження, яке здивувало навіть західних партнерів. Деякі з них навіть припустили, що оприлюднені кадри були створені за допомогою штучного інтелекту.
Олександр Тарасенко, заступник командувача Сил безпілотних систем, підкреслив важливість такого заходу для розуміння прогресу:
Дуже важко показати звичайному громадянину, як нашому, так і багатьох інших країн, різницю між полем бою 4 роки назад і нинішнім. А от парад — це цілком зрозуміла, прийнятна матерія, на якій видно, наскільки далеко ми пішли від того, де знаходилися 4 роки назад.
— Олександр Тарасенко
Уперше головними учасниками параду стали не танки чи ракети, а саме дрони — системи, які вже сьогодні безпосередньо впливають на хід бойових дій. Серед наземних роботизованих комплексів, представлених на Хрещатику, був НРК «Змій». Його головне призначення — не парадна демонстрація, а виконання бойових завдань на передовій, де він допомагає зберігати життя українських військовослужбовців. Конструкція «Змія» дозволяє йому виживати навіть при підриві на піхотних мінах, зберігаючи боєздатність при пошкодженні трьох коліс. Його база розроблена так, щоб затримувати осколкові боєприпаси, а вантажопідйомність, що офіційно становить 700 кг, на практиці досягає тонни-двохсот, іноді з причепом.
Представник Сил безпілотних систем зазначив:
Тобто дві тони перевозить.
— Представник Сил безпілотних систем
Разом із «Змієм» у колоні були представлені НРК «Терміт», «Рись», «Сімба», «Ардал» та «Ратель». Від початку 2026 року наземні роботи виконали понад 100 тисяч місій, доставляючи боєприпаси, воду та їжу на передову, а також евакуюючи поранених. У липні кількість таких місій сягнула майже 20 тисяч, тоді як у січні їх було близько 7,5 тисячі. Міністерство оборони вже законтрактувало понад 22 тисячі наземних роботизованих комплексів, що свідчить про стрімке збільшення їхньої кількості у війську.
Технологічна перевага України не обмежується сушею. Морські безпілотники Sea Baby, Magura та Sargan довели, що для протистояння значно більшим флотам необхідні технології та нестандартні рішення. Саме завдяки цим системам Україна змогла позбавити Росію домінування у Чорному морі, зробивши морські дрони одним із ключових інструментів боротьби з російським флотом.
У повітряній частині параду був представлений ЛФ-400 – «дрононосець», здатний доставляти щонайменше два бойові FPV-дрони у глибокий тил противника. Його особливістю є вертикальний зліт, що розширює можливості застосування. Розвідувальний ЛФ-400 працює у зв’язці з бомбером «Лазер» – одним із найтехнологічніших українських бортів, оснащеним системою зв’язку Starlink. «Лазер» може доставляти різні типи боєприпасів, залежно від характеру цілі, перетворюючись на повноцінну бойову одиницю.
За даними сюжету, саме дрони наразі завдають противнику більше уражень, ніж піхота. Обидва апарати – розробка одного з найрезультативніших підрозділів українського війська – Lasar’s Group. За час роботи їхні дрони знищили російської техніки на суму понад 15 млрд доларів. Пілот з позивним «Мозок» має на своєму рахунку 250 знищених одиниць техніки, понад 1100 бойових вильотів та 600 годин у повітрі.
Ще одним учасником параду став важкий ударний дрон Vampyr, відомий російським військовим як «Баба Яга». Цей безпілотник здатен мінувати територію, завдавати бомбових ударів і переносити до 15 кг вантажу. Він може працювати вночі, а ключовою перевагою стала значна здешевлення виробництва – вартість апарата вдалося знизити до менш ніж 10 тисяч доларів.
Речник оборонної компанії Sky Fall з позивним «Арес» розповів про успіхи Vampyr:
Vampyr вже виконав понад 7 мільйонів бойових вильотів. У 2025 році він став найрезультативнішим засобом на фронті, за даними державної програми „Армія дронів Бонус“.
— Речник оборонної компанії Sky Fall «Арес»
У повітряному параді також взяли участь далекобійні безпілотники «Морок» і «Січень», які забезпечують удари по об’єктах, що живлять російську військову машину: нафтопереробних заводах, військових підприємствах, складах боєприпасів і пального, логістичних вузлах та аеродромах.
Ці удари не припиняються. Українські безпілотники неодноразово атакували аеродром Міллерово, де базується 31-й винищувальний авіаційний полк, звідки запускають «Шахеди» по Україні. Також завдано ударів по аеродрому «Єйськ», де повідомлялося про потужні вибухи. Минулого тижня українські безпілотники уразили великі логістичні склади на території Росії та щонайменше три нафтопереробні заводи. Серед них – великий НПЗ у Киришах Ленінградської області, розташований приблизно за 800 км від українського кордону, який переробляє близько 6% усієї російської нафти. Також атакували стратегічно важливий НПЗ у Ярославлі, що забезпечує пальним Московський регіон та військову логістику. У ніч на 25 серпня українські дрони атакували найбільший нафтопереробний завод на півдні Росії – Афіпський НПЗ у Краснодарському краї. Загалом у серпні українські безпілотники здійснили понад два десятки атак на російські нафтопереробні підприємства.
Безпека та майбутні розробки
Незважаючи на масштабну демонстрацію, Україна не розкривала стратегічних секретів під час параду. Були представлені лише ті платформи, характеристики яких вже відомі противнику, і чия ефективність вже відчутна. Найновіші модифікації, інноваційні рішення та перспективні розробки залишаються поза межами публічної демонстрації. Їхню справжню ефективність Україна та її партнери будуть оцінювати не за видовищністю параду, а за регулярністю та масштабами нових ударів по державі-агресору та російських військах на фронті.
Нагадуємо, українська компанія Fire Point завершила наземний етап випробувань балістичної ракети і готується до її застосування для ударів по території Росії.
