Сполучені Штати Америки посилили економічний тиск на Іран, запровадивши масштабні санкції. Проте, попри погрози Вашингтона, ключові торговельні партнери Ірану, зокрема Китай, не поспішають виконувати ці обмеження. Це ставить під сумнів ефективність американської санкційної кампанії.
США намагаються посилити тиск на Іран
Міністр фінансів США Скотт Бессент оголосив про початок масштабної економічної кампанії, порівнявши її з висадкою союзників у Нормандії в 1944 році. Метою цієї кампанії є припинення війни. Однак, на практиці, ключові держави регіону не продемонстрували готовності змінювати свої відносини з Іраном.
Ключові партнери Ірану ігнорують санкції
Попри американський тиск, банки та авіасполучення Ірану з низкою країн продовжують працювати. Наприклад, відділення іранських банків, таких як Bank Melli, в Об’єднаних Арабських Еміратах функціонують у звичному режимі. Також без змін залишаються комерційні авіарейси між Іраном, Туреччиною, ОАЕ, Азербайджаном, Росією та Китаєм.
Пакистан офіційно заявив, що не зобов’язаний виконувати односторонні американські обмеження, тому продовжує сухопутну торгівлю з Іраном.
США також оголосили про намір запровадити обмеження щодо філій єгипетського Banque Misr в ОАЕ. Однак аналітики вважають цей крок недостатньо потужним для суттєвого впливу на Іран.
Оскільки війна перевищує шестимісячну позначку, публічні дії, вжиті Міністерством фінансів цього тижня, не відповідають ажіотажу.
— Алекс Зерден, колишній чиновник Міністерства фінансів США
Китай – головна перешкода для США
Найскладнішим питанням для адміністрації США залишається позиція Пекіна. Щоб санкційний тиск справді завдав Ірану серйозної шкоди, Вашингтону довелося б зачепити Китай, який є головним покупцем іранської нафти. За даними Bloomberg, на Китай припадає близько 90% експорту іранської нафти.
Пекін вже чітко дав зрозуміти, що не має наміру згортати торгівлю з Тегераном, попри тиск із боку США. Спроба поширити санкції на китайські фінансові установи може спровокувати масштабну відповідь Пекіна та створити ризики для глобальної фінансової системи.
Не можна розв’язати змістовну економічну війну проти Ірану, ігноруючи при цьому єдину країну, яка поглинає 90% його експорту нафти.
— Ліланд Міллер, генеральний директор платформи даних China Beige Book
Сумніви в ефективності односторонніх обмежень
Експерти також висловлюють сумніви щодо здатності Вашингтона змусити Іран капітулювати виключно за допомогою односторонніх обмежень.
Ідея про те, що Іран можна нокаутувати таким чином, є абсурдною — це не зрушить справу з місця. Занадто багато учасників, і це занадто винагороджує залучених людей.
— Стівен Феллон, головний радник DBM Consulting
Поточна ситуація та можливі наслідки
Раніше державний секретар США Марко Рубіо повідомив союзникам Вашингтона, що Сполучені Штати “наразі” не планують завдавати нових ударів по Ірану.
Також повідомлялося, що близько 40 танкерів пройшли через Ормузьку протоку, перевізши приблизно 16 мільйонів барелів нафти.
Ситуація може стати ще складнішою, якщо Пекін вирішить скористатися послабленням Сполучених Штатів і одночасно підтримати загострення кількох глобальних конфліктів. Це може призвести до періоду масштабної нестабільності у світі.
