Втрата дитинчати в сітці: вчені вперше зафіксували трагічний крик морської свині

«Крики не припинялися годину»: вчені вперше записали, як морська свиня втратила дитинча в сітці

Науковці вперше в історії змогли записати в реальному часі аудіозапис трагічного випадку, коли дитинча морської свині потрапило в сіті як прилов. Ця подія стала зворушливим свідченням боротьби морських ссавців за виживання та проблем, спричинених діяльністю людини.

Оприлюднені звуки тварини вражають своєю розпачливістю. Поруч із твариною, що гинула, ще близько години кричала інша морська свиня, ймовірно, її мати.

Загальні труднощі життя морських китоподібних

Китоподібним загалом доводиться невимовно скрутно. Ідеться не лише про побутові труднощі, як-от коли самки гладких китів змушені плавати догори черевом, аби хоч трохи відпочити від власних дитинчат.

Історично, діяльність людини вже призвела до повного вимирання цілих видів. Наприклад, у 2002 році був остаточно вимерлий єдиний у світі прісноводний дельфін, який неухильно зникав понад 1000 років. Сьогодні ж морські ссавці щодня змушені виживати серед промислових рибальських сіток.

Прилов — це серйозна проблема, яку однаково прагнуть розв’язати і сама риболовецька галузь, і екологи, і урядовці.

Морські свині та проблема прилову

Морські свині (Phocoena phocoena), також відомі як фоцени, вважаються одним із найменших видів китоподібних. Вони є частими мешканцями прибережних вод Великої Британії.

На жаль, у цих акваторіях від заплутування в стаціонарних сітях щорічно гине близько 1000 морських свиней та дельфінів. Цей факт підкреслює нагальну потребу в розробці ефективних рішень для зменшення кількості таких трагедій.

Наукове дослідження та інноваційний підхід

Щоб зменшити кількість таких трагедій, дослідники вирішили протестувати пасивний акустичний моніторинг. Вчені прагнули зрозуміти, як саме дрібні китоподібні контактують зі стаціонарними сітями та з яких причин у них плутаються.

Шкода, коли будь-яка дика тварина ненавмисно гине через діяльність людини, і це дослідження є зворушливим нагадуванням про те, що прилов є питанням добробуту, а також питанням збереження.

— доктор Джеймі Маколей, старший науковий співробітник Шотландського океанографічного інституту.

Спеціальну систему гідрофонів встановлювали на стаціонарних сітях біля узбережжя Корнуоллу в період з 2017 по 2019 рік. Це дозволило науковцям відстежити траєкторію руху тварин біля знарядь лову. Саме під час цього експерименту обладнання зафіксувало реальний випадок заплутування біля моніторингового масиву.

Конструкція складалася з двох пристроїв, встановлених уздовж сіті. Якщо звуки тварини фіксували обидва датчики, система точно визначала місцерозташування морської свині та відстежувала її переміщення в реальному часі.

Детальний аналіз трагічного випадку

Тварина заплуталася приблизно за 20 метрів від гідрофона та датчика глибини. Отримані дані свідчать, що вона підняла сітку приблизно на 7 метрів угору — найімовірніше, намагаючись вирватися на поверхню і ковтнути повітря.

Аудіозаписи, зроблені до, під час та після трагедії, показують, що поруч перебували дві морські свині: одна потрапила у пастку, а інша плавала зовсім поруч.

Звукові дані підтверджують, що до інциденту пара активно полювала на рибу. Проте від моменту заплутування і до загибелі тварини гідрофони вловили 51 сигнал від жертви та 15 — від її супутника.

Ми також помітили значну зміну в акустичній поведінці: як тільки одна з тварин заплуталася, обидві тварини переключилися на створення спеціальних послідовностей клацань, які, на нашу думку, використовуються для спілкування.

Приблизно через чотири хвилини після того, як заплутана тварина, ймовірно, загинула, вціліла морська свиня продовжувала видавати заклики ще близько години. Зважаючи на соціальну структуру цього виду та розміри загиблого самця, вчені припускають, що це були мати та її дитинча.

Перспективи та шляхи вирішення проблеми

Попри весь біль цієї ситуації, дані з гідрофонів та датчиків глибини можуть стати ключем до розуміння того, як саме стається заплутування і чим можна оснастити сіті, щоб відлякувати тварин.

Аналіз показав: перед трагедією тварини шукали поживу біля сітей протягом восьми хвилин. Це свідчить про те, що вони бачать або відчувають перешкоду на близькій відстані. Утім, заплутаний самець міг просто захопитися полюванням і врізатися в сітку до того, як встиг змінити курс.

Якщо це припущення правильне, сіті необхідно зробити більш «акустично помітними» для китоподібних.

Ми також випробовуємо нові заходи пом’якшення наслідків, такі як використання акустично відбивних перлинних намистинок у сітках, і з’ясовуємо, чи змінюють вони поведінку, і, отже, чи будуть ефективними у зменшенні прилову.

Подальші дослідження та розробка інноваційних технологій є критично важливими для збереження морських мешканців та мінімізації негативного впливу людської діяльності на морські екосистеми.

"Київ пахне Краматорськом" чи відсутністю рішень? Як росіяни виснажують столицю, а чиновники пропонують тікати

Київ під обстрілами: виснаження столиці дронами та сумніви у діях чиновників

Аварія на ТЕЦ в Одесі — центр міста без світла, енергетики назвали терміни ремонту — Укрaїнa

Зимні відключення світла: експерт назвав головний ризик та перспективи енергосистеми