Росія продовжує змінювати тактику ведення війни, одночасно роблячи ставку на політичні зміни в країнах Європейського Союзу. Кремль сподівається на прихід до влади ультраправих та лівих сил, які виступають за зменшення підтримки України та відновлення діалогу з Росією.
Зміна тактики російських атак
Російські війська модифікували підходи до обстрілів, зокрема української столиці. Київ зазнає безперервних атак реактивними дронами, які сили протиповітряної оборони наразі не завжди можуть ефективно нейтралізувати. У ніч на 1 вересня Україна, Київщина та Одещина зазнали ударів балістичними, крилатими та іншими ракетами. Метою таких атак є перевантаження української ППО, враховуючи обмежену кількість засобів для збиття. Раніше Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна отримала лише обмежену кількість ракет до систем Patriot.
Терор “шахедами” та вибори до Держдуми
За оцінками керівника Головного управління розвідки Кирила Буданова, використання дронів-камікадзе («шахедів») пов’язане з виборами до Державної Думи, що відбулися 18-20 вересня. Росія прагне продемонструвати своїм громадянам уявні перемоги, оскільки на полі бою реальних успіхів немає.
Міжнародна ізоляція та запрошення
Водночас, міністр фінансів Росії Антон Силуанов, на запрошення американської сторони, брав участь у зустрічі міністрів фінансів та голів центральних банків країн G20 в Ешвіллі, Північна Кароліна. Це стало першою такою участю Росії від початку повномасштабного вторгнення. Колишній президент США Дональд Трамп прокоментував це таким чином:
Ми любимо ладнати з усіма. Одна з причин мого успіху полягає в тому, що я ладнаю з усіма.
Представники європейських країн, присутні на зустрічі, висловили протест і пригрозили бойкотувати традиційне спільне фотографування. У результаті Силуанов не з’явився на фотосесію. Це не перший випадок, коли чинна адміністрація США виводить Росію з міжнародної ізоляції; минулого року відбувся саміт Трампа та Путіна на Алясці.
Підтримка праворадикальних сил у Європі
За даними Reuters, адміністрація Трампа планує виділити 4 мільйони доларів на підтримку праворадикальних медіа в Європі. Це посилює занепокоєння щодо майбутньої політичної орієнтації ЄС.
Випробування для ЄС: вибори 2027 року
У 2027 році відбудуться вибори в дев’яти країнах-членах ЄС, які можуть суттєво вплинути на майбутнє Європейського Союзу та його підтримку України. Особлива увага прикута до виборів у Німеччині та Франції.
Німеччина: політичні виклики та підтримка України
Німеччина є одним із лідерів серед країн ЄС за обсягами військової допомоги Україні, як свідчать дані Кільського інституту. Однак, останнім часом у німецьких медіа активно обговорюється можлива відставка лідера партії ХДС Фрідріха Мерца. Результати опитування Politbarometer за серпень показали антирекорд: 75% німців незадоволені діяльністю канцлера. Ситуацію ускладнює той факт, що 67% прихильників ХДС/ХСС вважають, що партія не повністю підтримує Мерца. Попри спекуляції, соратники Мерца, зокрема Денніс Терінг та Торстен Фрай, відкидають можливість зміни канцлера. Однак, і в ХДС, і в ХСС розуміють, що низькі рейтинги та розчарування виборців вимагають від Мерца демонстрації результатів.
Загальнонаціональні опитування свідчать про значну підтримку проросійської партії «Альтернатива для Німеччини» (AfD), яка посідає перше місце з 28% підтримки. Блок ХДС/ХСС має 20%. Сам Фрідріх Мерц заявив:
Я намагаюся зберегти єдність свого уряду. Як канцлер, я не можу просто наказати людям мати гарний настрій. Але я можу сказати, що є підстави для впевненості та оптимізму.
Хоча чергові вибори до Бундестагу заплановані на 2029 рік, справжнім випробуванням для Німеччини стануть вибори до земельного парламенту Саксонії-Ангальт 6 вересня. Згідно з останніми соцопиInternal, AfD має 42% підтримки, тоді як ХДС – лише 22%. Існують прогнози, що AfD може отримати абсолютну більшість, що дозволить їй сформувати одноосібний уряд. В іншому разі, для формування коаліції ХДС, можливо, знадобляться голоси Лівої партії, чого не виключає Мерц. Якщо AfD не здобуде абсолютної більшості, кандидат на посаду прем’єра Саксонії-Ангальт Ульріх Зігмунд, який виступав за нормалізацію відносин з Росією та проти підтримки України, не зможе автоматично обійняти посаду в першому турі. Посада може стати доступною в третьому турі, навіть при формуванні уряду меншості. Це стане першим випадком в повоєнній історії Німеччини, коли ультраправа партія сформує уряд в одній із земель.
Фрідріх Мерц наголосив:
Якщо це станеться, ця земля зіштовхнеться з серйозними проблемами. Ми зробимо все, що в наших силах, щоб не допустити, щоб Саксонія-Анхальт потрапила до рук радикалів.
Франція: президентські вибори та вплив на Україну
Наступним серйозним випробуванням як для України, так і для всього ЄС стануть президентські вибори у Франції, заплановані на 18 квітня 2027 року. Еммануель Макрон, після двох президентських термінів, не зможе балотуватися. Очікується напружена боротьба, яка викликає занепокоєння як у Києві, так і в багатьох європейських столицях. Основними кандидатами вважаються Марін Ле Пен від ультраправого «Національного об’єднання» (33% підтримки) та Жан-Люк Меланшон від лівопопулістської «Нескореної Франції» (16%). На третьому місці – Едуард Філіпп від центристського блоку (14,5%).
Раніше від «Національного об’єднання» міг балотуватися Жордан Барделла, 30-річний депутат Європарламенту, який тривалий час посідав перше місце у президентських рейтингах. Його риторика щодо України стала більш обережною. Він заявляв, що Росія Путіна є “багатовимірною загрозою для французьких та європейських інтересів”, але послідовно виступає проти відправлення французьких військ до України.
На початку липня апеляційний суд Парижа скоротив заборону для Марін Ле Пен обіймати виборні посади у справі про незаконне використання коштів Європарламенту, що фактично відкрило їй шлях до балотування. У зв’язку з цим, Жордан Барделла може претендувати на посаду прем’єр-міністра, якщо не відбудуться дострокові парламентські вибори. Однак, для України майбутнє президентство Ле Пен становить значну невизначеність. Після рішення суду, вона підтвердила свої попередні заяви про засудження російського вторгнення в Україну та виступила за переговори як єдиний спосіб завершення війни. Водночас, Ле Пен зазначала, що “Франція не має бути втягнута у війну” і відкидала можливість членства України в НАТО. Варто нагадати, що у 2014 році партія «Національне об’єднання» отримала кредит у 9 мільйонів євро від російського банку, який був повністю погашений лише три роки тому.
Інші важливі події
На тлі цих подій, повідомляється про смерть 56-річної німецької моделі Матильди Фав’є, яка відвідала церемонію прощання в Парижі. Омбудсмен Дмитро Лубінець розповів про нову корупційну схему, пов’язану з виїздом за кордон військовозобов’язаних чоловіків за 50-70 тисяч доларів. Також армія РФ атакувала Суми кількома реактивними БпЛА, влучивши в цивільне підприємство, що призвело до двох постраждалих. У Києві готуються до можливих тривалих зимових відключень електроенергії та опалення.
