Російська Федерація знайшла спосіб значно зменшити витрати на виробництво безпілотників з реактивними двигунами, що створює нові серйозні виклики для України, зокрема перед опалювальним сезоном. Завдяки освоєнню 3D-друку турбін, вартість таких дронів тепер становить від 50 до 70 тисяч доларів за одиницю. Українська протиповітряна оборона (ППО) наразі здатна збивати лише близько 30% цих апаратів.
Дешевші та небезпечніші: нова зброя Росії
Видання The Economist повідомляє, що Росія, ймовірно, знайшла ефективний спосіб обійти санкції та налагодити виробництво реактивних дронів. Ключовим фактором стало придбання обладнання для 3D-друку турбін, яке, за словами джерел видання у сфері протиповітряної оборони, є аналогом устаткування, що використовується західними компаніями, такими як Rolls-Royce. Це дозволило скоротити собівартість виробництва одного реактивного безпілотника щонайменше вдвічі, до вищезгаданої суми.
Автори статті припускають, що у майбутньому витрати на виробництво цих БпЛА можуть зменшитися ще більше. Висока швидкість цих дронів створює значні труднощі для української ППО. Ефективно перехоплювати такі цілі можуть лише дорогі винищувачі, переносні зенітні ракетні комплекси та зенітні гармати.
Ефективність української ППО та наслідки
Як повідомило джерело видання у командуванні ППО України, під час нещодавніх атак сукупне застосування наявних засобів дозволило знищити лише 30% реактивних безпілотників. Це вказує на зростаючу небезпеку, яку становлять ці апарати для критично важливих об’єктів.
The Economist зазначає, що реактивним дронам вже вдалося уразити цілі, які протягом чотирьох років залишалися невразливими навіть для російських балістичних ракет. Це свідчить про нову якість загроз, з якою стикається Україна.
Підготовка до опалювального сезону та захист інфраструктури
В умовах появи нових загроз, Україна прискорює підготовку енергетичної інфраструктури до майбутнього опалювального сезону. Масштабна програма фізичного захисту енергооб’єктів реалізується швидше за заплановані темпи, виконано вже близько половини всіх передбачених робіт. Очікується, що до початку зими Україна матиме близько 14 мільярдів кубічних метрів газу в запасах, додаткові генерувальні потужності та укріплений захист критично важливих енергетичних об’єктів.
Окремий напрям роботи – розвиток приватної системи ППО. У Києві укріплення енергетичної інфраструктури проводять цілодобово. Захист вже встановлено приблизно на двох десятках 110-кільвольтних трансформаторів столиці, які знижують напругу з високовольтних ліній до рівня, необхідного для роботи міських мереж. Для захисту обладнання використовують металеві конструкції та бетонні укріплення.
Вразливість великих енергетичних об’єктів
Попри вжиті заходи, Україна не може повністю захистити всі великі енергетичні об’єкти. Зокрема, масштабні теплоелектроцентралі Києва залишаються вразливими до ракетних атак і не можуть бути повністю прикриті від ударів.
Концентрований балістичний удар може знищити будь-яку з наших електростанцій.
— Максим Тимченко, гендиректор ДТЕК
Зростання балістичної загрози та нестача перехоплювачів
Видання також звертає увагу на зростання балістичної загрози та брак засобів для перехоплення відповідних ракет. Росія збільшила темпи виробництва балістичного озброєння приблизно до 100 ракет на місяць. Це відбувається на тлі суттєвого скорочення постачань перехоплювачів для України.
Максим Тимченко наголосив, що останні чотири місяці характеризувалися рекордною кількістю російських ударів. Він також повторив, що через великі розміри київські ТЕЦ неможливо повністю убезпечити від потужної концентрованої атаки.
Додаткові ризики для Києва та інших міст
Додаткову небезпеку для Києва становить відсутність резервного електроживлення на окремих підстанціях у столичному регіоні. Крім того, вразливою залишається система підключення міста до атомних електростанцій, які відіграють важливу роль у його електрозабезпеченні.
Масоване пошкодження енергооб’єктів може спричинити наслідки, що виходять далеко за межі перебоїв з електроенергією. Під загрозою можуть опинитися водопостачання, каналізаційна система та централізоване опалення. З 15 тисяч будівель у столиці близько 2500 не забезпечені резервними джерелами тепла.
Наслідки російських атак можуть відчути й інші великі українські міста. Серед потенційно вразливих називають Одесу та Кривий Ріг. У разі знищення місцевих генерувальних потужностей забезпечення цих міст електроенергією може стати значною проблемою.
Зміна тактики та складність перехоплення
Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат зазначав, що Росія змінила тактику і масовано атакує Україну реактивними БпЛА, які становлять третину від загальної кількості дронів. Збивати реактивні апарати значно складніше, ніж класичні “Шахеди”: їхній відсоток збиття становить близько 60% проти 90-95% у звичайних, що вимагає “ювелірної” роботи пілотів. Окупанти постійно змінюють маршрути та висоту польоту.
