Скандал з оборонними закупівлями в Естонії: Міністр оборони йде у відставку через невиконані контракти на мільйони євро
Серйозні недоліки у військовій логістиці призвели до гучного політичного скандалу.
В Естонії розгорівся гучний скандал, пов’язаний із закупівлями оборонних товарів, зокрема артилерійських снарядів для України. Ситуація набула такого масштабу, що міністр оборони країни Ханно Певкур оголосив про свою відставку після проведення аудиту. Ця подія привернула увагу громадськості та ЗМІ, оголивши значні проблеми в системі оборонних закупівель.
Політична відповідальність понад усе: Заява міністра оборони
Ханно Певкур, який обіймав посаду міністра оборони з 2022 року, взяв на себе політичну відповідальність за виявлені недоліки. Він наголосив, що лідер повинен мати мужність визнавати відповідальність, навіть якщо особисто не винен у проблемах.
Я візьму на себе цю відповідальність, а прем’єр-міністру доведеться знайти нового міністра оборони.
— Ханно Певкур
Міністр пояснив, що його посада передбачає відповідальність за всю сферу, що перебуває у віданні його міністерства. Він зазначив, що безпосередньо не займається процесом закупівель чи веденням переговорів щодо контрактів, однак вважає, що проблеми, виявлені аудиторами, ставлять під сумнів його політичну відповідальність.
Хоча міністр не рахує шкарпетки та боєприпаси і не веде переговори щодо контрактів, критика Національного аудиторського управління, яка стосується насамперед діяльності Сил оборони та Центру оборонних інвестицій, порушує питання політичної відповідальності.
— Ханно Певкур
Певкур додав, що вважає правильним взяти на себе політичну відповідальність за весь оборонний сектор.
Деталі аудиторської перевірки: Мільйони євро авансу без результату
Причиною скандалу стала перевірка Державного контрольного управління, яка виявила серйозні прогалини в роботі структур, відповідальних за військові закупівлі. Аудитори виявили недоліки в управлінні контрактами, контролі за їхнім виконанням, перевірці отриманого майна та обліку військових запасів.
Особливу увагу привернули значні фінансові ризики. Із загальної суми авансових платежів постачальникам у розмірі 72,1 мільйона євро, проблемними виявилися 71,6 мільйона євро. Одна з найбільших компаній-постачальників отримала аванс у розмірі 59,8 мільйона євро, але досі не поставила замовлене майно. Естонський центр оборонних інвестицій (RKIK) навіть звернувся до суду через суперечку з цією компанією.
Історія зі снарядами для України: 70 мільйонів євро, які не дійшли
Найбільший резонанс викликала ситуація із закупівлею артилерійських боєприпасів для України. Естонія перерахувала індійським постачальникам аванс у розмірі 70 мільйонів євро, але замовлені снаряди так і не отримала. Як виявилося, компанії, з якими були укладені угоди, раніше не мали досвіду продажу необхідних артилерійських боєприпасів. Наразі суперечка щодо цього контракту перебуває на розгляді в суді.
Ролі та відповідальність: Хто мав знати про проблеми?
Ханно Певкур заявляв, що міністр оборони не займається безпосередніми переговорами щодо контрактів і не обирає постачальників, цим займається RKIK. Проте, колишній керівник центру Магнус-Вальдемар Саар стверджував, що великі рішення не ухвалювалися без відома керівництва Міністерства оборони, і що Певкур був поінформований про переговори щодо першого контракту.
Сам Певкур підтвердив, що RKIK передавав йому договори, але зазначив, що він їх не читав, оскільки його роль полягає в ухваленні фундаментального рішення підтримувати Україну, а не в деталях закупівель.
Міністр оборони не веде переговори щодо контрактів. Міністр оборони не рахує шкарпетки та боєприпаси. Міністр оборони ухвалює фундаментальне рішення підтримувати Україну.
— Ханно Певкур
Додатковий контекст: Потреби України та європейська співпраця
Нагадаємо, уряд України також звернувся до Європейської комісії з проханням дозволити витратити 2 мільярди євро з кредиту ЄС на закупівлю зенітних ракет до систем Patriot. Очікується, що ця сума дозволить придбати значну кількість боєприпасів, залежно від остаточної цінової політики.
Тим часом, Франція висловлює занепокоєння щодо винятків для України на закупівлю зброї поза межами ЄС. За чинними угодами, країнам дозволено витрачати на закупівлю зброї поза ЄС не більше 35% оборонного бюджету. Париж прагне обмежити термін дії цих винятків, щоб стимулювати розвиток європейського оборонпрому.
