Деталі розслідування атаки дронів на Ан-124 у Лейпцигу
У Німеччині триває розслідування інциденту з атакою дронів, що стався біля українських транспортних літаків Ан-124 в аеропорту Лейпцига. За версією слідчих, ця атака могла бути спробою знищити один або кілька українських літаків. Видання Der Spiegel опублікувало деталі розслідування, включаючи реконструкцію подій та обґрунтування рішення німецького уряду публічно звинуватити Росію.
Хід подій 4 серпня
Увечері 4 серпня неподалік Курсдорфа, покинутого села між злітно-посадковими смугами аеропорту, пролунав вибух. Камери спостереження зафіксували безпілотник, який прямував до стоянки українських літаків. Дрон наблизився до одного з Ан-124, після чого впав неподалік. Поруч було виявлено саморобний вибуховий пристрій із пластиковою вибухівкою Semtex. За оцінками слідчих, у разі успішної детонації він міг спричинити займання пального у крилі літака. Однак вибухівка не спрацювала, ймовірно, через несправність детонатора. На самому дроні були встановлені камера, акумулятор і Wi-Fi-роутер.
Виявлення додаткових безпілотників
Згодом з’ясувалося, що інцидент не обмежився одним дроном. Через десять днів, приблизно за п’ять кілометрів від аеропорту, знайшли ще один пошкоджений безпілотник. На ньому виявили сліди гексогену, маршрутизатор та мобільні мережеві картки. Третій потенційний безпілотник, за припущеннями слідчих, залишив сліди вибуху та пожежі, антени й технічні компоненти в лісі біля Курсдорфа.
Ключові докази та можливі виконавці
Під час експертиз правоохоронці зібрали низку доказів, зокрема, SIM-картки, що дозволили відстежити місця їх продажу, та ДНК на речових доказах. Слідство встановило щонайменше двох можливих учасників операції. Один з них, за даними Der Spiegel, може мати зв’язки з російськими розвідувальними структурами та був причетний до підпалу магазину в польській Лодзі у липні 2024 року. Інший фігурант, як вважається, прибув до Німеччини зі Стамбула, а потім вирушив до Сербії, яку західні спецслужби використовують для вербування та підготовки диверсантів.
Сигнал від іноземної розвідки та свідчення експертів
Важливим сигналом для Берліна стала інформація від іноземної розвідки, отримана в першій половині серпня. Вона вказувала на можливий зв’язок кількох причетних до атаки осіб із російськими спецслужбами. Ці дані, за словами інсайдерів Der Spiegel, “змінили правила гри”. Німецькі експерти також вказали на причетність державного суб’єкта, виходячи з типу вибухівки, конструкції безпілотників та способу їх керування.
Зв’язок з інцидентом у Сербії
Слідство також розглядає можливий зв’язок подій у Лейпцигу з інцидентом, що стався в Сербії кількома місяцями раніше. 11 червня поблизу Суботиці сербська поліція зупинила два автомобілі, в яких виявили деталі модифікованого безпілотника, вибухівку, готівку та передавачі. Водіїв, громадян Сербії та Росії, було затримано. Схожість використаних методів викликала інтерес слідчих, які встановлюють, чи могли затримані бути пов’язані з фігурантами розслідування атаки в Лейпцигу.
Стратегічне значення аеропорту Лейпцига
Аеропорт Лейпцига є важливим логістичним вузлом для Бундесверу та НАТО, через який перевозять військові вантажі, включаючи боєприпаси, бронетранспортери та гелікоптери. Остання операція Бундесверу через цей аеропорт перед атакою відбулася 29 липня. Стратегічне значення Лейпцига враховано в оборонному плануванні НАТО, і його захист вважається особливо важливим у разі кризової ситуації. Про виявлення безпілотника було негайно повідомлено верховному головнокомандувачу Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексусу Грінкевичу.
Реакція німецького уряду
Після інциденту німецькі спецслужби та урядові відомства ретельно аналізували зібрані дані. Канцлер Фрідріх Мерц регулярно отримував інформацію про хід справи навіть під час відпустки. Урядовці дискутували щодо термінів публічного звинувачення Москви, і Берлін вирішив не чекати завершення всіх слідчих процедур.
Федеральний уряд накладе ціну на винних у гібридних атаках. Вони за це заплатять.
—
Фрідріх Мерц, Канцлер Німеччини
Міністр внутрішніх справ Александер Добріндт поклав відповідальність за гібридну атаку 4 серпня на Росію, а міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль заявив про відкриту ворожість російського керівництва до Німеччини. Der Spiegel відзначає швидкість реакції Берліна, яка контрастує з більш тривалими періодами мовчання в минулому, наприклад, після кібератаки на Бундестаг у 2015 році.
Плани Німеччини у відповідь
Уряд Німеччини припускає, що події в Лейпцигу можуть бути частиною нової хвилі гібридних операцій. У відповідь Берлін готує низку заходів, зокрема:
- Посилення контролю за в’їздом громадян Росії.
- Запровадження подальших санкцій.
- Боротьба з російським тіньовим флотом.
- Припинення роботи генерального консульства Росії в Бонні.
- Закриття «Російського дому» в Берліні та розірвання контракту з ним.
Підтримка України та зміцнення власних спецслужб
Німеччина також планує збільшити підтримку України. У вересні Київ має отримати тисячі ударних безпілотників та ракети «земля — повітря» для IRIS-T. Уряд розглядає поглиблення розвідувальної співпраці, включаючи допомогу Україні зі збором координат цілей для ударів у відповідь.
Восени Бундестаг має розглянути законодавчі зміни, що нададуть німецькій розвідці ширші повноваження для активної протидії загрозам. Це включатиме можливість проникнення до ІТ-систем противника, видалення викраденої інформації, втручання в ланцюги постачання та, за особливо небезпечних обставин, саботаж роботи підприємств з виробництва безпілотників.
