Україна робить послідовні кроки для скорочення парку російських стратегічних бомбардувальників Ту-95, які є критично важливими для Москви і більше не виробляються. Ці удари можуть мати значні наслідки не лише для можливостей Росії завдавати масованих ракетних ударів по Україні, але й для її потенційного протистояння з НАТО.
Стратегічні атаки на авіабазу «Енгельс-2»
Декілька ударів по авіабазі «Енгельс-2» протягом короткого проміжку часу, ймовірно, вивели з ладу щонайменше два стратегічні бомбардувальники Ту-95. Це свідчить про зростаючу вразливість російських авіабаз, які раніше вважалися безпечними.
Перший удар та його наслідки
Наприкінці серпня український безпілотник подолав майже 800 км російської території, щоб уразити Ту-95 на авіабазі «Енгельс-2». Удар пошкодив частину правого крила літака за другим двигуном. Супутникові знімки, зроблені за кілька годин після атаки, підтвердили масштаби пошкоджень. Хоча Росія офіційно не підтвердила втрату, аналітики вважають, що цей бомбардувальник, найімовірніше, вже не зможе повернутися до польотів.
Другий удар та аналіз експертів
Це був другий подібний удар по авіабазі за шість тижнів. У липні інший бомбардувальник Ту-95 зазнав серйозних пошкоджень — хвостова частина фюзеляжу була повністю відірвана. Експерти також висловлюють сумніви щодо можливості відновлення цього літака.
Роль СБУ та використання дронів
За даними видання, обидві атаки були здійснені спеціалізованим підрозділом дальньої дії Служби безпеки України (СБУ). Для однієї з операцій було використано безпілотник MICH-2000, а маршрут планувався з урахуванням розташування російських систем протиповітряної оборони.
Ту-95: стратегічне значення та обмежені можливості РФ
Ту-95 є одним із двох типів російських бомбардувальників, здатних запускати далекобійні крилаті ракети Х-101. Інший тип — Ту-160. Однак Росія не виробляє нові Ту-95 з 1992 року, що робить кожен втрачений літак особливо значущим.
Старший науковий співробітник RUSI Джастін Бронк зазначив, що ці літаки входять до російської ядерної тріади та протягом років використовуються для інтенсивних ракетних ударів по Україні. «Знищення одного з них, особливо на його базі, — це політично гострий крок».
— Джастін Бронк
Оцінки кількості Ту-95 та втрат
Оцінки кількості Ту-95, що залишилися в Росії, різняться. Дослідник RUSI Роберт Толласт оцінює їх приблизно у 20–30 літаків, можливо, навіть менше, враховуючи необхідність технічного обслуговування старої техніки. За даними Oryx, від початку повномасштабного вторгнення Росія втратила щонайменше 10 Ту-95, не враховуючи двох останніх ударів по «Енгельсу-2».
Вплив на ракетні удари по Україні
Ту-95 використовують для запуску ракет Х-101, які мають велику дальність і потужну бойову частину. Росія застосовує їх, зокрема, для ударів по українській енергетичній інфраструктурі.
«Чим менше у Росії літаків Ту-95, тим менше цих ракет із руйнівними бойовими частинами та великою дальністю можна випустити», — пояснив Роберт Толласт.
— Роберт Толласт
Цей фактор стає особливо важливим напередодні зими, коли російські удари по енергетичній інфраструктурі становлять значну загрозу для України.
Стратегічна кампанія України
Нинішні удари продовжують логіку операції «Павутина», проведеної у червні 2025 року, коли Україна таємно доставила ударні безпілотники на територію Росії та атакувала 41 бомбардувальник за один день. Зараз кампанія має менший масштаб, але спрямована на той самий результат — поступове скорочення парку літаків, які Росія не може замінити.
Вплив на баланс сил між Росією та НАТО
Бронк вважає, що ці втрати можуть мати навіть більше значення для балансу сил між Росією та НАТО в найближчі роки, ніж для здатності Москви продовжувати далекобійні удари по Україні. Менший парк Ту-95 обмежує можливості Росії здійснювати масовані удари по багатьох цілях одночасно. Це ставить Москву перед вибором: продовжувати активно використовувати бомбардувальники проти України чи зберігати їх для потенційного майбутнього протистояння з НАТО.
Вразливість російських авіабаз
Удари по «Енгельсу-2» демонструють дедалі більшу вразливість навіть тих російських авіабаз, які десятиліттями вважалися недосяжними. Ця тенденція свідчить про підвищення ефективності українських далекобійних ударів.
