Російська Федерація суттєво збільшила виробництво балістичних ракет, що створює нову серйозну проблему для української протиповітряної оборони. Згідно з даними видання The Economist, щомісяця Росія виробляє близько 100 балістичних ракет, тоді як Україна зіштовхується з гострим дефіцитом ключових перехоплювачів, зокрема Patriot PAC-3. Очікувати значних нових поставок цих систем найближчим часом, на жаль, не доводиться.
Посилення російських атак та виснаження запасів
За інформацією The Economist, Росія виробляє приблизно 60 ракет «Іскандер-М» та 40 ракет РМ-48У щомісяця. Це призводить до зростання кількості ракетних ударів. Наприклад, лише за перші вісім днів серпня РФ випустила 57 балістичних ракет, з яких, за наявними даними, вдалося збити лише одну. Це свідчить про ефективність російських ракет та складність їх перехоплення.
Критичною є ситуація із запасами перехоплювачів Patriot PAC-3. Ці ракети є єдиним справді ефективним засобом протидії балістичним ракетам, доступним Україні. На жаль, їхні запаси практично вичерпалися. Перехоплення семи балістичних ракет 27 серпня стало можливим завдяки невеликій кількості PAC-3, які були закуплені європейськими союзниками. Однак, подальші поставки значних партій цих ракет є малоймовірними.
Глобальний дефіцит та обмежені можливості постачання
Існує кілька причин, чому Україні складно отримати більше ракет Patriot. Видання зазначає, що війна, яку веде Дональд Трамп проти Ірану, суттєво виснажила американські запаси Patriot. Крім того, інші країни неохоче віддають власні перехоплювачі через обмежені можливості їх швидкої заміни.
Нові типи російських дронів та проблеми з авіаційними ракетами
Крім балістичних ракет, Росія активно використовує й інші засоби ураження. Наприкінці серпня Київ пережив особливо інтенсивну серію атак. Протягом п’яти днів до 1 вересня місто майже щогодини атакували хвилі реактивних безпілотників, за якими слідували балістичні ракети. Росія використовує дрони для придушення українських радіолокаційних мереж перед ракетними ударами. Україна також намагається протидіяти новим реактивним дронам «Герань-4» та «Герань-5», які розвивають вражаючу швидкість до 600 км/год. За інформацією The Economist, Росія виробляє близько 3000 таких апаратів на місяць.
Не краща ситуація і з авіаційними ракетами. Українські винищувачі F-16 відчувають нестачу американських ракет AIM-120 та AIM-9, які є критично важливими для перехоплення крилатих ракет.
Перспективи нових систем ППО
Існують певні перспективи щодо посилення української ППО в майбутньому. Наприкінці 2026 року Україна має отримати дві старіші франко-італійські батареї SAMP/T із ракетами Aster, а у 2027 році – вісім новіших SAMP/T NG. Остання версія має досконаліший радар і здатна протидіяти маневровим балістичним ракетам, зокрема «Іскандер-М». Однак, ракетний аналітик Фабіан Гоффман застерігає, що SAMP/T NG ще не довела своєї ефективності в бойових умовах.
Виробник ракет Aster, компанія MBDA, планує досягти випуску 300 ракет на рік лише до 2028 року. Можливе ліцензійне виробництво в Україні також потребуватиме значного часу.
Проєкт «Фрейя» – потенційна альтернатива PAC-3
Більш перспективним проєктом The Economist називає українсько-європейську розробку «Фрейя». Це дешевша та масовіша альтернатива PAC-3. Головним розробником виступає компанія Fire Point, а запланований перехоплювач базується на балістичній ракеті FP-7. До проєкту залучені 12 європейських оборонних компаній, зокрема Thales, Leonardo, Diehl і Saab.
Fire Point стверджує, що зможе успішно перехоплювати балістичні ракети до середини 2027 року. Однак, Фабіан Гоффман висловлює скептицизм щодо цих термінів, а Метью Бінт із Міжнародного інституту стратегічних досліджень вважає, що в найкращому випадку система досягне оперативних можливостей у 2028 році. Запланована вартість одного перехоплювача становить близько 700 тисяч доларів.
Поточні стратегії України та майбутні можливості
Поки нові системи ППО не готові, Україна зосереджується на інших методах протидії. Це включає укріплення та маскування інфраструктури, а також спроби завдавати ударів по російських ракетних заводах і пускових установках ще до запуску ракет.
У найближчі місяці Україна сподівається поповнити свій арсенал новими балістичними ракетами власного виробництва: «Сапсан» від «Південмашу», а також FP-7 та більша далекобійна FP-9 від Fire Point. Їхня висока швидкість має допомогти уражати мобільні пускові установки до того, як вони встигнуть здійснити пуск і змінити позицію.
Метью Бінт вважає більш перспективними удари по заводах, що виробляють критично важливі компоненти. За його словами, необхідно активно шукати вразливості в російських ланцюгах постачання.
Фабіан Гоффман підкреслює, що проблема має структурний характер: масове виробництво балістичних ракет є дешевшим і простішим, ніж створення достатньої кількості перехоплювачів для їх знищення.
Нагадаємо, країни Європейського Союзу погодили виняток, який дозволить Україні закуповувати ракети-перехоплювачі для систем Patriot коштом європейського кредиту. Наступний транш у межах Ukraine Support Loan становитиме 3,2 мільярда євро.
