Співпраця між Німеччиною та Україною: Фокус на обміні інформацією
Народний депутат від фракції «Слуга народу» Руслан Горбенко в ефірі «Київ24» повідомив, що Німеччина готова до співпраці з Україною щодо чоловіків, які перебувають на її території. Ключовим аспектом такої співпраці, за його словами, буде обмін інформацією, а не примусове повернення.
Скоріше за все, у нас буде інформаційний обмін даними, не більше. Тому що якщо людина офіційно потрапила на територію Євросоюзу й отримала певний статус, вона має захист у цих країнах.
— Руслан Горбенко
Депутат пояснив, що українці, які легально перебувають у Німеччині або інших країнах Європейського Союзу та мають відповідний статус, знаходяться під захистом місцевого та європейського законодавства. Це означає, що будь-які дії щодо них мають відповідати встановленим правовим нормам.
Виклики примусового повернення та індивідуальний підхід
Горбенко також наголосив на складнощах, пов’язаних із примусовим поверненням. Навіть якщо виникнуть підстави для повернення українців, кожен випадок потребуватиме окремої перевірки. Це особливо стосується чоловіків, які виїхали з України на підставі інвалідності або інших документів.
За словами депутата, під час воєнного стану близько 340 тисяч осіб отримали інвалідність за рішеннями медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Проте, частина цих рішень згодом була переглянута через випадки можливого фіктивного оформлення. Встановлення законності таких документів є прерогативою правоохоронних органів, а для повернення конкретної особи необхідні окремі юридичні підстави.
Депутат також висловив думку, що односторонні дії з боку лише Німеччини навряд чи матимуть значний ефект. Українці, які бажають уникнути повернення, можуть просто переїхати до інших країн ЄС.
Німецька готовність до співпраці: Ідентифікація та збір даних
Нагадаємо, раніше очільник Міністерства закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявляв про готовність німецької влади допомогти Україні ідентифікувати українських чоловіків, які перебувають на території Німеччини.
За словами Вадефуля, для збору даних про українців призовного віку можуть бути використані відомості з баз даних про виплати соціальної допомоги, а також інформація про посвідки на проживання українців. Це свідчить про готовність Німеччини до певного рівня співпраці у цьому питанні, проте без наголосу на примусових заходах.
