Українські сили звільнили три населені пункти на Олександрівському напрямку
Українські військові продовжують успішно проводити контрнаступальні дії на Олександрівському напрямку. За даними військового оглядача Костянтина Машовця, на які посилається Інститут вивчення війни (ISW) у своїй оцінці від 25 жовтня 2026 року, Сили оборони звільнили три населені пункти та досягли просування поблизу ще двох.
Згідно з інформацією пана Машовця, українські підрозділи звільнили наступні населені пункти на Донеччині:
- Перебудову — розташовану на схід від Олександрівки.
- Комар — на південь від Перебудови, на протилежному березі річки Мокрі Яли.
- Федорівку — на південь від Комара.
Крім того, українські підрозділи здійснили просування на південний захід від Веселого, рухаючись у напрямку Скудного, який розташований на південний схід від Федорівки.
"Українські сили, ймовірно, вибили російські війська з виступу на північний захід від лінії Федорівка — Бурлацьке", — йдеться в оцінці ISW.
Незважаючи на ці успіхи, бойові дії на цій ділянці фронту тривають. За даними Костянтина Машовця, російські війська все ще утримують позиції на північно-східній околиці Перебудови.
Російські наступальні дії та перекидання сил
"Російські війська провели обмежені наступальні дії на Олександрівському напрямку 24–25 жовтня, але не досягли підтвердженого просування", — зазначає Інститут вивчення війни.
Активні українські контратаки змушують російське командування постійно змінювати розподіл своїх сил між різними ділянками фронту. За оцінкою ISW, на Олександрівський напрямок було перекинуто підрозділи 120-ї дивізії морської піхоти Балтійського флоту та 40-ї окремої бригади морської піхоти Тихоокеанського флоту РФ.
"Наполегливі українські контратаки змусили російське командування передислокувати підрозділи 120-ї дивізії морської піхоти та 40-ї окремої бригади морської піхоти для оборони на Олександрівському напрямку замість підтримки наступальних операцій на Гуляйпільському напрямку", — наголошується у звіті ISW.
Раніше ці підрозділи діяли на Добропільському напрямку, а в березні 2026 року їх було передислоковано на Олександрівський. Згідно з оцінкою ISW, тепер ці сили змушені зосереджувати свої зусилля на обороні цієї конкретної ділянки.
За інформацією Костянтина Машовця, яку наводить ISW, до цього регіону також були перекинуті частини 90-ї танкової дивізії 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу РФ. Спочатку ці підрозділи мали на меті підтримувати наступ у напрямку Дружківки, однак з березня 2026 року їхні сили розподіляються між кількома ділянками фронту, включаючи північ України та Донецьку область.
"Підрозділи та з’єднання російської морської піхоти є відносно елітними та більш боєздатними порівняно з іншими частинами російської армії, і російське командування зазвичай перекидає морську піхоту на пріоритетні ділянки", — підкреслюють аналітики ISW.
Стратегічне значення українських контратак
Як повідомляє ISW, українські контратаки змушують російське командування перерозподіляти свої резерви. Перекидання елітних підрозділів морської піхоти та танкових підрозділів на Олександрівський напрямок може суттєво обмежувати можливості Російської Федерації підтримувати наступальні операції на інших ділянках фронту.
В Інституті вивчення війни (ISW) зазначають, що українські сили проводять контратаки на Олександрівському напрямку з початку лютого 2026 року. У поєднанні з іншими тактичними діями ЗСУ, ці операції ставлять під сумнів здатність Росії зберігати ініціативу на всіх напрямках фронту.
ISW наголошує на стратегічному значенні міста Велика Новосілка. Це важливий дорожній вузол, який забезпечує російські наступальні дії на захід від Гуляйполя та їхні спроби охопити Оріхів з двох напрямків.
"Велика Новосілка розташована на критично важливому дорожньому вузлі, який забезпечує російські наступальні зусилля з просування на захід від Гуляйполя для подвійного охоплення Оріхова", — йдеться в аналізі Інституту вивчення війни.
В ISW також підкреслюють, що українські контратаки на Олександрівському напрямку безпосередньо впливають на розподіл російських сил. Подальше просування ЗСУ потенційно може створити серйозну загрозу логістичним маршрутам РФ і суттєво ускладнити забезпечення підрозділів, які ведуть бойові дії на півдні України.
