Сі Цзіньпін проігнорував вечерю БРІКС: причини розбіжностей та розмита декларація
Несподівана відмова від урочистостей
Лідер Китаю Сі Цзіньпін прийняв несподіване рішення, відмовившись від участі в урочистій вечері, організованій прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді в рамках саміту БРІКС у Нью-Делі. Цей крок, що виходить за рамки звичайної дипломатичної практики, викликав значний інтерес та припустив наявність глибинних причин, що стосуються не лише відносин між Китаєм та Індією, але й суперечностей всередині самого блоку.
Зустріч лідерів країн, що розвиваються, проходила у надзвичайно складний період. Двоє членів об’єднання – Іран та Росія – перебувають у стані активних воєнних конфліктів, що, в свою чергу, призводить до економічних збоїв та нестабільності серед їхніх союзників. Незважаючи на амбітні цілі БРІКС, внутрішні розбіжності виявилися надто глибокими для досягнення єдиної позиції.
Сі Цзіньпін провів у столиці Індії менше доби, залишивши саміт ще до недільного обіду. Хоча його коротка зустріч з Нарендрою Моді продемонструвала зовнішню ввічливість, включаючи рукостискання, вона минула без традиційних для індійського прем’єра теплих обіймів.
Основною причиною відмови китайського лідера від участі в офіційній вечері стало небажання учасників саміту визначитися з єдиною позицією щодо воєн в Україні та на Близькому Сході.
Напруженість між Китаєм та Індією та наслідки для БРІКС
Цей візит Сі Цзіньпіна до сусідньої держави став першим за сім років. Його попередня відсутність була викликана сутичками 2020 року, які суттєво підірвали довіру між двома ядерними країнами.
На банкеті, що відбувся в суботу, Пекін замість Сі Цзіньпіна представляв міністр закордонних справ Ван Ї.
Розмита Нью-Делійська декларація: мовчання про війни
Узгоджена учасниками 45-сторінкова Нью-Делійська декларація викликала подив у аналітиків своєю стриманістю та показовим мовчанням щодо ключових міжнародних конфліктів. У тексті документа відсутні будь-які згадки про повномасштабну війну Росії проти України, а саме слово “війна” не використовується взагалі.
Це суттєвий крок назад порівняно з декларацією 2025 року, ухваленою в Ріо-де-Жанейро, де принаймні фіксувалися національні позиції країн та посередницькі ініціативи щодо українського питання.
Події на Близькому Сході висвітлені максимально нейтрально, без прямих згадок про США чи Іран.
Ми висловлюємо глибоку стурбованість щодо ескалації напруженості на Близькому Сході та у Західній Азії, яка триває, та, посилаючись на наші відповідні національні позиції, закликаємо до максимальної стриманості, а також до уникнення дій, які можуть ще більше загострити ситуацію.
— йдеться в тексті угоди.
Єдиним винятком стала відносно жорстка для документів блоку фраза, що засуджує дії проти Лівану. Учасники безпосередньо закликали Ізраїль поважати суверенітет країни та дотримуватися домовленостей з її урядом.
Пошук консенсусу серед 11 країн
Аналітики пояснюють такий обережний формат документа складністю у досягненні консенсусу між 11 країнами з кардинально різними геополітичними інтересами.
Харш В. Пант, аналітик Observer Research Foundation, підкреслює, що за одночасного присутності Росії, Ірану та ОАЕ за одним столом, безпосереднє обговорення гострих конфліктів стає практично неможливим.
Втім, експерт закликає не вважати сухий документ ознакою занепаду БРІКС. Сам факт підписання хоча б якогось документа свідчить про зростаючу впевненість організації у власних силах.
Китайське головування та перспективи майбутніх самітів
Наступне головування у БРІКС переходить до Китаю, який прийматиме наступну зустріч. Індійський прецедент може задати тон подальшій роботі об’єднання.
Однак, експерти переконані, що Пекін, через свої тісні зв’язки з Москвою, діятиме інакше й навряд чи порушуватиме тему війни в Україні на наступному саміті.
Нагадаємо, Китай активно вибудовує стратегічні відносини не лише з чинним керівництвом Кремля, але й з російськими чиновниками та елітами, які можуть визначати курс РФ після завершення правління Путіна. За даними The Wall Street Journal, Пекін активно вербує російських посадовців середньої ланки, а Москва свідомо замовчує випадки китайського шпигунства, побоюючись зіпсувати відносини зі своїм головним економічним та політичним “рятівним колом” після запровадження західних санкцій.
Видання зазначає, що КНР послідовно перетворює Росію на залежнішого “молодшого партнера”, посилюючи вплив у Центральній Азії та домагаючись фінансових поступок щодо банку ШОС на користь юаня. У довгостроковій перспективі РФ ризикує остаточно втратити суб’єктність і перетворитися на сировинний придаток Китаю.
