Європейська Комісія уважно стежить за розвитком подій навколо антикорупційних розслідувань в Україні, зокрема за останніми резонансними справами. Представники Брюсселя підтверджують свою позицію щодо боротьби з корупцією, наголошуючи на її центральному значенні для країн, що прагнуть приєднатися до Європейського Союзу.
ЄС: Нульова толерантність до корупції
Речник Європейської Комісії Гійом Мерсьє, відповідаючи на запитання журналістів щодо підозри, висунутої Генеральним прокурором Русланом Кравченком директору Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), заявив, що у Брюсселі обізнані з цією ситуацією.
Дозвольте чітко висловитися щодо корупції: ЄС дотримується політики нульової толерантності до неї. І ми нагадуємо, що боротьба з корупцією є центральним елементом для будь-якої країни, яка прагне приєднатися до ЄС.
— Гійом Мерсьє
Він також наголосив, що процес боротьби з корупцією включає в себе запобігання, розслідування, притягнення винних до відповідальності, а також забезпечення верховенства права. Україна, як майбутній член ЄС, зобов’язана гарантувати захист незалежних антикорупційних органів та забезпечити їм можливість повноцінно виконувати свою роботу.
План Качки–Кос та реформа прокуратури
Гійом Мерсьє підтвердив, що так званий план Качки–Кос, який визначає 10 пріоритетних реформ для України, містить положення щодо реформування процесу відбору Генерального прокурора на конкурсній основі. Україна та Єврокомісія узгодили перелік реформ, спрямованих на зміцнення верховенства права та боротьбу з корупцією.
Цей перелік справді включає реформу щодо генерального прокурора. Тож тепер українська влада має продовжувати цю роботу послідовно й ефективно.
— Гійом Мерсьє
Резонансні розслідування як індикатор роботи інституцій
Речник Єврокомісії зазначив, що сам факт розслідування резонансних справ на високому рівні свідчить про наявність в Україні відповідних інституцій, зокрема антикорупційних органів, які здатні виконувати свої функції.
У цьому сенсі це демонструє готовність влади забезпечувати роботу цих органів і функціонування відповідної системи. Що ж до самих розслідувань та конкретних справ, їх я коментувати не можу.
— Гійом Мерсьє
Контекст резонансної справи
Нагадаємо, 14 вересня Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив про підписання підозри директору НАБУ Семену Кривоносу. Він опублікував матеріали проваджень, які, за його словами, свідчать про підозру директору НАБУ у підкупі виборців та фіктивному усиновленні дитини для уникнення відповідальності в суді.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) назвали дії Генерального прокурора «системною атакою» та наголосили, що на момент заяви Семену Кривоносу офіційно підозру не вручали. НАБУ також спростувало заяви Кравченка про нібито вилучення кримінальних проваджень.
Президент України Володимир Зеленський відреагував на ситуацію з підозрою Кривоносу та закликав Верховну Раду підтримати негайне звільнення Кравченка. Відповідне подання з’явилося у парламенті, і профільний комітет ВР одноголосно його підтримав.
Варто зазначити, що Генеральна прокуратура підтвердила п’ятиденне відрядження Руслана Кравченка до Франції.
