Країни Балтії, що знаходяться на східному фланзі НАТО, відчувають постійну загрозу з боку Росії. На тлі спогадів про радянську окупацію та зростання гібридних загроз, повітряні сили Альянсу переходять від мирного патрулювання до повноцінної протиповітряної оборони. Міжнародні екіпажі цілодобово контролюють повітряний простір, готуючись до будь-яких провокацій.
НАТО: Готовність до провокацій
Хоча пряма повномасштабна війна між Росією та НАТО вважається малоймовірною, країни Балтії можуть стати об’єктом перевірки готовності Альянсу. Президент РФ Володимир Путін може вдатися до провокацій, які не передбачають прямого початку війни, але спрямовані на ослаблення підтримки України. Йдеться, зокрема, про діяльність російських спецслужб, як-от підозри в організації підпалів на оборонних об’єктах в Естонії чи змови щодо вибуху вантажного літака в Німеччині.
Очевидно, що зараз є велике занепокоєння щодо можливості прямої агресії Росії проти членів НАТО, ймовірно, з метою продемонструвати, що Альянс не прийде на військову допомогу одній зі своїх держав-членів.
— Джастін Бронк, представник британського військового аналітичного центру RUSI
Генерал Томас: Впевненість у підтримці США
На тлі потенційної зміни політичного ландшафту у США, зокрема, відносин з екс-президентом Дональдом Трампом, виникають питання щодо надійності американських партнерів. Однак, генерал-лейтенант Гійом Томас, командувач повітряних операцій над країнами Балтії, висловлює повну впевненість у підтримці з боку американських сил.
Я повністю впевнений у підтримці з боку американських сил у захисті Альянсу. У мене немає жодних сумнівів. Щодня я бачу розвиток американських сил, і в мене немає жодних сумнівів щодо їхньої підтримки, їхньої постійної підтримки.
— Генерал-лейтенант Гійом Томас
Трансформація повітряної оборони
НАТО демонструє свою готовність захищати східний фланг, переходячи від місії з патрулювання повітряного простору до повноцінної протиповітряної оборони. Це дозволяє Альянсу бути більш оперативним, гнучким та маневреним, а також демонструвати здатність захищати свій повітряний простір. Журналісти мали змогу побачити роботу цього “повітряного щита” зблизька, спостерігаючи за польотом італійських Eurofighter, іспанських F-18 та турецьких винищувачів.
“Стіна з дронів” та нові системи протидії
Досвід України, де Росія активно використовує безпілотники, спонукав країни Балтії прискорити модернізацію своїх систем протиповітряної оборони. Латвія, зокрема, розгортає вздовж свого східного кордону так звану “стіну з дронів”. Ця комплексна система включає інтегровані радари, перехоплювачі та системи управління і контролю, що дозволяє виявляти та знищувати ворожі безпілотники.
Вона складається з інтегрованих радарів, перехоплювачів і систем управління та контролю, завдяки чому ми можемо виявляти та, за необхідності, перехоплювати ворожий безпілотник.
— Айріс Ріквейліс, державний секретар Міністерства оборони Латвії
У НАТО визнають, що створити абсолютно непроникну систему ППО неможливо. Водночас, використання важких винищувачів для знищення невеликих розвідувальних дронів є економічно невигідним. Для протидії безпілотникам розробляються нові, більш ефективні рішення, як-от латвійська система протидії безпілотникам Blaze, яка використовує перехоплювач для таранного знищення дронів.
Канада: Посилення присутності та взаємодії
Канада відіграє значну роль у захисті вразливих зон між елементами оборонної системи НАТО. За останні 10 років участь Оттави в безпеці регіону значно посилилася, і нині біля російських кордонів перебуває до 3000 канадських військових. Головним завданням для нового канадського командувача є забезпечення взаємодії між військовими різних країн та підтримка їхньої бойової готовності.
Мене завжди турбує те, щоб у нас була необхідна бойова міць, аби фактично гарантувати виконання наших зобов’язань перед НАТО. І вона у нас є. За потреби ми можемо наростити свої сили.
— бригадний генерал Мейсон Сталкер, Канада
Сприйняття безпеки: Історична пам’ять та сучасні гарантії
Для населення Латвії, особливо старшого покоління, спогади про радянську окупацію та історія відносин з Росією викликають постійне відчуття небезпеки. Однак, для багатьох, присутність військових НАТО та союзників у регіоні, а також бойові літаки в небі, є додатковою гарантією безпеки, якої не мали попередні покоління.
У нас просто є історія відносин із Росією, тому я думаю, що щось подібне може статися знову. Я щодня боюся цього, але просто живу й сподіваюся, що наш уряд нас захистить.
— Лева Розенберг, 20-річна студентка музичного факультету з Риги
Латвія є частиною НАТО. Тож я думаю, що якщо щось станеться… тоді НАТО буде залучене, а я не думаю, що Росії це зараз потрібно. Тому не думаю, що щось станеться.
— Ліна Валайне
“Теорія перемоги”: Нова стратегія НАТО
Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич розробляє секретну стратегію швидкої перемоги на випадок нападу РФ на східний фланг під назвою “Теорія перемоги”. Ця стратегія, яка буде представлена 12 жовтня у Польщі, поєднує традиційне озброєння з новітніми технологіями, такими як недорогі дрони, автономні системи та штучний інтелект. Головна мета – зупинити наступ сухопутними силами, завдати нищівних ударів по ворожих системах управління та контролю задля швидкого розгрому противника.
