Дипломатична суперечка між Україною та Південною Кореєю набирає обертів, досягнувши рівня відкликання посла. Основною причиною конфлікту стало розголошення інформації про передачу Сеулу двох військовополонених з КНДР. Ситуацію додатково загострили дані про масштабні поставки пального з Південної Кореї до Росії.
Відкликання посла та дипломатична суперечка
Південна Корея прийняла рішення відкликати свого посла з України у зв’язку з дипломатичною суперечкою, яка виникла після розкриття інформації про переміщення військовополонених КНДР. Незважаючи на складну ситуацію, Сеул висловлює готовність до врегулювання розбіжностей та продовження переговорів. Українське Міністерство закордонних справ наразі утримується від офіційних коментарів щодо цього рішення.
Витік інформації про військовополонених КНДР
Дипломатичний скандал спалахнув після публічної заяви президента України про передачу Сеулу двох військовополонених з КНДР. Південнокорейська сторона звинуватила Київ у порушенні угоди про конфіденційність. За даними ЗМІ, цю угоду ініціювала сама Україна, побоюючись внутрішньої критики за відмову від обміну цих полонених на українських військових.
Адміністрація президента Південної Кореї та голова МЗС Чо Хьон заявили, що одностороннє розголошення інформації підриває довіру між країнами. Отримані від глави МЗС України Андрія Сибіги вибачення були визнані недостатніми. У зв’язку з цим Сеул вимагає офіційних пояснень і розглядає можливість вжиття рішучих заходів у відповідь.
Речник МЗС України Георгій Тихий наголосив, що передавання полонених було жестом доброї волі, а напруженість виникла через різне трактування режимів конфіденційності. Він заперечив факт офіційних вибачень з боку українського міністра, уточнивши, що той лише висловив жаль через перехід ситуації у фазу публічних звинувачень.
Постачання пального до Росії
Південна Корея також відреагувала на розслідування видання The Guardian щодо постачання понад 176 тисяч тонн пального зі своїх портів до РФ. Сеул повідомив, що з’ясовує всі обставини транспортування та пообіцяв вжити «юридичних заходів», якщо буде виявлено порушення національного законодавства.
Підставою для скандалу стали дані судноплавних трекерів, які зафіксували 14 рейсів семи танкерів у липні та серпні. Три з цих суден перебували під санкціями Великої Британії та ЄС. Танкери приховували свої реальні маршрути, заявляючи південнокорейським органам про курси до Японії чи Сінгапуру, але фактично прямували до російського Владивостока. Один із танкерів також проводив перевантаження з судна на судно.
Південнокорейські урядовці пояснили, що перероблені нафтопродукти не підпадають під чинні обмеження експорту щодо РФ, і жодна партія пального офіційно не проходила митного оформлення як експорт до Росії. Крім того, у Сеулі наголосили, що факт південнокорейського походження цього дизеля наразі не підтверджений.
Ця ситуація спричинила чергове дипломатичне напруження. Радник президента України зазначив, що такі постачання контрастують із санкційною політикою, а МЗС України закликало надати роз’яснення. У відповідь Офіс президента Південної Кореї назвав ці зауваження «помилковими та недоречними» й закликав українську сторону утриматися від коментарів, які шкодять міжнародній репутації країни.
Можливі причини конфронтації
У мережі та медіа ширяться версії, що така публічна поведінка Південної Кореї та пряма конфронтація з Україною можуть бути спровоковані бажанням відволікти увагу жителів Південної Кореї від нагальних внутрішніх проблем. Зокрема, у Сеулі відбуваються масові протести проти президента, в яких беруть участь тисячі людей, представники опозиції та народні депутати. Мітингувальники вимагають відставки або імпічменту президента, відновлення судових процесів проти нього, а також висловлюють занепокоєння через можливе втручання Китаю у вибори.
Опозиція звинувачує адміністрацію президента у підриві незалежності судової системи та слабкій реакції на інциденти, пов’язані з мінуванням у демілітаризованій зоні. Політичне протистояння загострилося на тлі заяв про намір відновити діалог із Пхеньяном та напередодні планових парламентських перевірок роботи уряду.
Інтереси сторін
Для України повідомлення про передавання двох військовополонених північнокорейців було “козирем” в інформаційній кампанії та способом підкреслити військову загрозу з боку КНДР. Натомість для Південної Кореї це питання є чутливим гуманітарним аспектом. Сеул прагне уникати провокування Пхеньяна, тому вимагав дотримання конфіденційності. Розголошення інформації було сприйнято як порушення довіри та загроза внутрішньополітичним інтересам президента.
Варто зазначити, що ще у червні міністр закордонних справ Кореї першим оголосив про видачу країні північнокорейських полонених, що відбулося до виступу Президента України Володимира Зеленського в ООН.
Ситуація ускладнюється зовнішньополітичним балансуванням Південної Кореї. З одного боку, Сеул надає Україні гуманітарну та фінансову допомогу і цінує розвідувальні дані про озброєння КНДР. З іншого – намагається зберегти робочі відносини з Росією та Китаєм, а також стримувати Пхеньян. Занепокоєння Києва також викликають дані про легальний експорт південнокорейського дизельного пального до РФ, що допомагає Москві покривати дефіцит нафтопродуктів.
Перспективи відносин
На думку експертів, ця суперечка грає на руку Росії та, ймовірно, остаточно перекреслює надії України на пряме постачання південнокорейської зброї, зокрема систем ППО. Втім, повного розриву відносин не очікується, адже збереження співпраці відповідає обопільним інтересам обох країн. Наразі дипломатам необхідно знайти компроміс, аби врегулювати конфлікт без подальшої шкоди для двосторонніх взаємин.
