Нова фаза повітряної війни: Росія нарощує перевагу
Наприкінці літнього сезону українські міста, зокрема й Київ, почали частіше зазнавати атак російських ударних безпілотників, оснащених реактивними двигунами. Хоча використання дронів Росією для ударів по українській цивільній інфраструктурі не є новою практикою, поточна ситуація свідчить про перехід протистояння у сфері безпілотних літальних апаратів у нову, стратегічно невигідну для України фазу. Аналітики Atlantic Council зазначають, що Росія здобуває значну перевагу на цьому полі бою.
Нові російські реактивні дрони є більш ніж удвічі швидшими за попередні моделі. Крім того, вони отримали технологічні удосконалення, які підвищують точність наведення та суттєво ускладнюють їхнє перехоплення. Особливу увагу привертає склад цих безпілотників. Нещодавній аналіз українських фахівців збитих апаратів виявив численні іноземні компоненти, зокрема з Китаю, Німеччини та США.
Цілодобові атаки на Київ: мета – зробити місто непридатним для життя
Кремль активно використовує свою поточну повітряну перевагу для здійснення цілодобових атак на українську столицю. Основною метою цих ударів є максимальне порушення повсякденного життя киян та перетворення міста на непридатне для проживання. Атаки проводяться протягом дня, охоплюючи різні райони Києва. Серед останніх зафіксованих цілей – школи, лікарні, житлові будинки, бізнес-центри, автозаправні станції, супермаркети, інтернет-вузли та мости через Дніпро.
Україна шукає ефективніші та дешевші засоби перехоплення
Поки Україна прискорює розробку та нарощує виробництво засобів для перехоплення безпілотників, основними засобами протидії наразі залишаються винищувачі, які застосовують ракети класу “повітря-повітря” або бортові гармати. Хоча цей метод ефективний, його висока вартість робить його нерентабельним для тривалого використання. Тому Україна терміново потребує більш економічних рішень.
Це питання стає ще більш актуальним з огляду на очікуване суттєве збільшення російського виробництва безпілотників протягом наступного року.
Підземне виробництво: нові виклики для України
На думку авторів статті, Україні буде складно завдати ефективних ударів по російських виробничих потужностях. Аналіз останніх супутникових знімків, проведений українською стороною, свідчить, що Росія, наслідуючи приклад Ірану, переносить виробництво дронів під землю.
Це ще більше обмежить можливості України щодо порушення виробничих циклів або знищення реактивних дронів до того, як їх вдасться задіяти.
Геополітичні виклики та втрата “козирної карти”
Поява російських реактивних безпілотників становить серйозну й дедалі більшу загрозу для безпеки України. Водночас це створює потенційні геополітичні виклики, адже Київ прагне зміцнити репутацію військового новатора та позиціонувати себе як партнера у сфері безпеки, а не лише як отримувача міжнародної допомоги.
На початку цього року Україна пропонувала допомогу Об’єднаним Арабським Еміратам, Саудівській Аравії, Катару, Кувейту та Йорданії в перехопленні іранських безпілотників. Це сприяло укладенню угод про безпеку з низкою держав Перської затоки та продемонструвало цінність унікального українського досвіду ведення війни із застосуванням дронів.
Однак російські реактивні безпілотники тепер можуть звести нанівець цю козирну карту.
Країни Перської затоки уважно стежать за ситуацією в небі над Києвом. Потенційне відновлення бойових дій на Близькому Сході, зважаючи на відсутність прориву в переговорах між Вашингтоном і Тегераном, залишається можливим.
Поширення технологій: Північна Корея та Іран
Україна стверджує, що Росія вже передала креслення реактивних дронів Північній Кореї. Враховуючи попередній досвід співпраці, автори статті припускають, що Іран також невдовзі може отримати необхідні дані для модернізації власної програми та створення нового покоління реактивних безпілотників.
Міжнародна підтримка: інвестиції в безпеку
Країни Перської затоки, враховуючи загрозу можливих нових іранських атак, мають вагомі підстави підтримувати українські оборонні компанії, які працюють над засобами протидії російським безпілотникам. Така співпраця може сприяти інвестиціям у спільне розроблення та виробництво нових українських дронів-перехоплювачів.
Європейські держави, Сполучені Штати, Канада, Японія та інші країни також зацікавлені в ефективній протидії російським реактивним безпілотникам. На думку авторів статті, ці держави мають розглядати допомогу Україні у відновленні ініціативи в повітряній війні як питання власної національної безпеки.
Окрім посилення підтримки України, санкційні заходи та заходи експортного контролю можна було б застосовувати більш ретельно, а також, можливо, поширити їх на китайських виробників авіаційних двигунів та торговельних посередників.
Крім того, подальші обмежувальні заходи могли б бути спрямовані проти логістичних ланцюгів і банків, залучених до торгівлі технологіями подвійного призначення між Росією, Іраном та Китаєм.
Нові реалії глобальної безпеки
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало переломним моментом для глобальної безпеки та змінює уявлення про способи ведення сучасних воєн. Військові інновації продовжують розвиватися швидкими темпами, формуючи нові реалії, наслідки яких відчуватимуться далеко за межами України.
Раніше повідомлялося, що росіяни модифікували дрони “Герань” та “Молнія” американською електронікою й новими боєголовками для ударів по українській логістиці. Також зазначалося, що російські Mesh-ретранслятори, які можуть використовуватися для керування “Шахедами”, мають дуже невеликі розміри.
