Уряди кількох африканських країн звернулися до України з вимогою повернути своїх громадян, які опинилися в таборах для військовополонених після участі у бойових діях на боці Росії. Це питання набуває все більшого резонансу, висвітлюючи тривожну тенденцію обманного вербування та потенційної торгівлі людьми.
Кенія у пошуках своїх громадян
Уряд Кенії активно веде переговори щодо повернення п’ятьох своїх громадян, які перебувають в українському полоні. Міністр закордонних справ Кенії Мусалія Мудаваді заявив, що президент країни Вільям Руто обговорював це питання телефоном із Президентом України Володимиром Зеленським.
Кенія прагне домогтися визнання цих чоловіків «жертвами міжнародної торгівлі людьми», а не військовополоненими. Вони заявляють, що їх завербували під фальшивими обіцянками працевлаштування.
— Мусалія Мудаваді
Ботсвана та Зімбабве також стурбовані
Міністерство закордонних справ Ботсвани також повідомило про роботу над поверненням одного зі своїх громадян, який утримується в українському таборі для військовополонених. Уряд Зімбабве висловив занепокоєння щодо оманливих практик транскордонного вербування, зазначаючи, що деяких новобранців відправляють на активні фронти без належної військової підготовки. Хоча у заяві Зімбабве не згадуються конкретно Росія чи Україна, це підкреслює масштаби проблеми.
Схема обману: від цивільної роботи до бойових дій
Африканські уряди стверджують, що значна частина їхніх громадян була обманом залучена до Росії. Їм обіцяли цивільну роботу, наприклад, водіями, охоронцями або кухарями, але згодом змушували служити у російській армії.
Масштаби вербування та втрат
За інформацією українського уряду, Росія завербувала понад 28 тисяч іноземців зі 135 країн для участі у війні. Понад 5 тисяч із них загинули. Україна повідомляє, що в полон потрапили громадяни 51 країни. За даними Bloomberg, Україна утримує щонайменше 213 іноземних військовополонених, з яких 37 — африканці. Ці цифри не включають громадян Росії та Північної Кореї.
Повномасштабна війна та пошук людських ресурсів
Повномасштабна війна, що триває з лютого 2022 року, виснажує ресурси Росії. Щоб уникнути непопулярних рішень про мобілізацію, Москва активно шукає людей для поповнення своїх збройних сил. Росія офіційно не визнає залучення іноземців до бойових дій, стверджуючи, що має достатньо людських ресурсів. Однак, за даними Amnesty International, Росія завербувала тисячі іноземців, часто заманюючи їх обіцянками виплат та працевлаштування.
Запобігання вербуванню
Уряд Ботсвани повідомив про запобігання вербуванню восьми своїх громадян до російських збройних сил в аеропортах Ботсвани, Південної Африки та Ефіопії. У Зімбабве були арештовані кілька осіб, підозрюваних у спробах вербування, серед яких двоє громадян Росії.
Невизначені перспективи повернення
Перспективи повернення африканських військовополонених залишаються невизначеними. Україна наполягає на обміні цих осіб на українських військовополонених, яких утримує Росія.
Згідно з доповіддю Мусалії Мудаваді, близько 84 громадян Кенії загинули або вважаються зниклими безвісти. Ще 34 кенійці проходять лікування в Росії. Дотепер додому репатрійовано 62 громадян Кенії, які брали участь у війні.
Міжнародна увага
Питання обманного вербування африканських громадян викликає занепокоєння на міжнародному рівні. Влада Індонезії також почала перевірку інформації про можливу участь своїх громадян у складі російської армії. Раніше влада Ботсвани заявляла про різке зростання випадків обманного вербування своїх громадян на війну Росії проти України.
