Затримання російського пропагандиста Михайла Звінчука в Чорногорії викликало справжню паніку в Кремлі. Реакція російських політиків на арешт керівника пропагандистського Telegram-каналу «Рыбарь», його дружини та трьох соратників була нервовою та агресивною.
Паніка в Кремлі та “блазень” Медведєв
На тлі подій у Чорногорії, заступник голови Ради Безпеки РФ Дмитро Медведєв, якого часто називають “блазнем Кремля”, виступив із зухвалими заявами. Він закликав Росію “ловити” американців та європейців, щоб “поповнювати обмінний фонд” іноземцями. На його думку, це єдиний вихід для Росії.
У Європі нібито оголошено «полювання на всіх росіян», а затримати можуть буквально будь-кого.
— Дмитро Медведєв
За словами Медведєва, переслідуються ті, хто нібито “говорить правду” про західні країни, Європейський Союз та “режим Бандери”. Він також образливо висловився про людей, які переїжджають до Європи, називаючи їх “переселеними покидьками”.
Затримання в Чорногорії: деталі справи
Інцидент стався 9 жовтня в курортному місті Рісан, Чорногорія. Правоохоронці затримали п’ятьох осіб, пов’язаних з російською пропагандистською мережею «Рыбарь». Серед затриманих — засновник Z-каналу Михайло Звінчук та його дружина Валерія.
За даними місцевих ЗМІ, затриманих росіян мають депортувати без арешту. Telegram-канал «Рыбарь» відомий поширенням російських військових зведень та провоєнної пропаганди. Європейський Союз пов’язує цей проєкт з дезінформацією та гібридними операціями, а сам Звінчук перебуває під європейськими санкціями.
Чорногорське видання Vijesti повідомляє, що під час операції правоохоронці вилучили дрони, цифрове обладнання, електронні пристрої та телефони. За інформацією джерел, затримані планували зняти документальний фільм про можливе узгодження візової політики Чорногорії зі стандартами ЄС.
Розширена реакція та контекст
Заяви Медведєва підкреслюють паніку та нервову реакцію Кремля на дії, що стосуються російських пропагандистів. Заклики до “дзеркальних” дій щодо громадян США та Європи свідчать про бажання Росії чинити тиск та шукати важелі впливу.
Важливо зазначити, що це не перший випадок, коли російські пропагандистські мережі стикаються з міжнародним тиском. Дії ЄС щодо санкцій та визначення проєктів як джерел дезінформації свідчать про наростаючу стурбованість у боротьбі з гібридними загрозами.
Ситуація в Чорногорії також може бути пов’язана з ширшим контекстом відносин країни з ЄС та потенційним тиском з боку Росії.
