Адміністрація президента США Дональда Трампа висунула Україні рішучу вимогу: припинити атаки на російські нафтопереробні заводи (НПЗ). Як повідомляє The New York Times, це рішення не залишає простору для переговорів і загострює відносини між Вашингтоном та Києвом.
Дипломатична криза через Україну
Ситуація навколо України призвела до нової дипломатичної кризи для Дональда Трампа. Після рішення призупинити санкції щодо російського дизельного палива та одночасної вимоги до України зупинити удари по російських НПЗ, виникло значне занепокоєння серед українських та європейських чиновників. Це, у свою чергу, посилило напруженість у відносинах між Сполученими Штатами та Україною.
Зустріч у Флориді та неочікувані заяви
9 жовтня, згідно з інформацією The New York Times, відбулася зустріч українських та європейських представників з американськими дипломатами у гольф-клубі Shell Bay, що належить спецпосланцю президента США Стіву Віткоффу. Головною темою обговорення були можливі параметри майбутніх мирних переговорів. На зустрічі також були присутні представники Великої Британії, Німеччини, Франції, ЄС та НАТО.
Однак, атмосферу обговорення затьмарила заява США про призупинення санкцій щодо російського дизельного палива. Додатково, американська сторона передала вимогу Дональда Трампа до України припинити удари по російських нафтопереробних заводах. На запитання українського представника щодо того, що Київ отримає натомість, американська сторона відповіла:
Сполучені Штати вже багато роблять для України, зокрема надають розвідувальну підтримку, критично важливу для українських військових.
Деякі учасники зустрічі сприйняли цю відповідь як завуальовану погрозу можливого обмеження допомоги. Хоча представник адміністрації Трампа заперечив наявність погроз, він визнав, що президент був настільки розгніваний на Україну, що його подальші дії було важко передбачити.
Критика Володимира Зеленського та “енергетичне перемир’я”
Дональд Трамп також публічно розкритикував Володимира Зеленського за удари по російській інфраструктурі, заявивши:
Він, чорт забирай, краще зупиниться. Він хоче створювати проблеми для світу. Він хоче створювати проблеми для наших фермерів, наших ранчерів.
Пізніше Трамп стверджував, що Росія та Україна нібито домовилися про “енергетичне перемир’я”, хоча він сам визнав, що це сталося “тому, що я сказав, що вони погодилися”. Американський президент також висловив думку, що Володимир Путін нібито “більше зацікавлений в укладенні мирної угоди, ніж Зеленський”.
Причини тиску на Київ: ціни на пальне та вибори
Однією з ключових причин тиску на Київ стали ціни на дизельне паливо. Їхнє зростання збільшує витрати американських фермерів напередодні сезону збору врожаю та проміжних виборів у США. Трамп пов’язує подорожчання пального саме з українськими ударами по російських НПЗ. Варто зазначити, що, за даними експортної статистики, на ціни також впливає війна адміністрації США з Іраном.
Реакція Конгресу США та європейських союзників
Рішення щодо російського дизеля викликало критику не лише в Україні, але й у Конгресі США. Шість сенаторів від обох партій, зокрема республіканці Сьюзан Коллінз та Джон Кертіс, закликали адміністрацію змінити курс. Вони заявили:
Сполучені Штати не повинні надавати Путіну фінансову підтримку, поки Росія продовжує вбивати українських цивільних. Адміністрація повинна негайно змінити курс.
Європейські лідери, серед яких президент Франції Емманюель Макрон та голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, висловили підтримку Володимиру Зеленському. Євросоюз також наголосив на збереженні санкцій проти Росії та скороченні залежності від російського викопного палива.
Високопосадовець ЄС Бйорн Зайберт, який був присутній на зустрічі у Флориді, провів брифінг для послів усіх 27 країн Євросоюзу. За словами дипломатів, заява американської сторони щодо російського дизеля стала для європейців несподіванкою. Це посилило побоювання європейських партнерів щодо можливих домовленостей між США та Росією, які можуть безпосередньо вплинути на Україну.
“Енергетичне перемир’я”: взаємні зобов’язання чи односторонні обмеження?
11 жовтня Дональд Трамп написав у соцмережах, що Росія та Україна нібито погодилися на “енергетичне перемир’я”, яке мало набути чинності негайно. Однак, спочатку ані Київ, ані Москва не підтвердили досягнення такої домовленості. Згідно з The New York Times, Трамп мав на увазі припинення ударів по нафтопереробних заводах обох країн.
Володимир Зеленський заявив, що Україна підтримує ідею енергетичного перемир’я та готова припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі, якщо Росія зробить те саме:
Україна підтримує перемир’я, і важливо, щоб Росія також його підтримала. Ми очікуємо деталей від американської сторони.
Проте, російські війська продовжили атакувати українську енергетичну інфраструктуру. За словами Зеленського, під удар потрапили шість енергетичних об’єктів, зокрема в Харкові та Київській області. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначив:
Росія атакувала українську енергетичну інфраструктуру в ніч на неділю — лише через кілька годин після оголошення Трампом перемир’я.
Затримка дипломатичних контактів та подальші перспективи
На перебіг переговорів може вплинути й затримка дипломатичних контактів. За інформацією The New York Times, посланці Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер відклали заплановану поїздку до Росії. Цей епізод відбувається на тлі розбіжностей між Вашингтоном і Києвом щодо умов можливих домовленостей.
Ключове питання полягає в тому, чи вдасться сторонам узгодити умови перемир’я, які передбачатимуть взаємні зобов’язання України та Росії, а не односторонні обмеження для Києва. Для України важливо, щоб енергетичне перемир’я передбачало взаємні зобов’язання: Україна заявляє про готовність припинити такі удари, якщо Росія також припинить атаки на українську енергетичну інфраструктуру.
Окремим предметом суперечок стала позиція Вашингтона щодо російського дизеля. Американські представники розглядали відповідні домовленості як спосіб сприяти поверненню Москви до переговорів. Однак, для України послаблення обмежень щодо російських енергоресурсів означає ризик збереження доходів, які Росія може спрямовувати на продовження війни.
