Неприпустима втрата та заклик до правди
На полі бою загинула військова Валерія Степанова, відома під позивним «Демон». Вона була FPV-пілотом і віддала життя, захищаючи Україну від ворожої атаки дрона. Трагічна звістка викликала резонанс у суспільстві, особливо зважаючи на попередні публічні заяви Валерії про домагання та фізичне насильство, з якими вона стикалася під час служби. Громадські активісти та волонтери вимагають ретельного та неупередженого розслідування як обставин її загибелі, так і фактів, викладених військовою.
Подвиг та свідчення, що не мають бути забуті
Про загибель Валерії Степанової повідомив військовий жіночий проєкт «Вона стоїть» на своїй сторінці в Instagram. У повідомленні йдеться:
Валерія Степанова, військовослужбовиця та FPV-пілот, загинула від ворожого дрона під час виконання бойового завдання. Загинула як Героїня, захищаючи Україну й кожного з нас. Молода, красива, мама. Її діти залишилися без мами. Немає слів, які могли б вмістити цей біль.
— Військовий жіночий проєкт «Вона стоїть»
Проєкт «Вона стоїть» також раніше публікував заяву Валерії про пережите під час служби у 118 бригаді територіальної оборони. Військова знайшла в собі сили відкрито розповісти про домагання та насильство, що сталося з нею.
У проєкті наголошують:
Ми пам’ятатимемо її сміливість — і в бою, і в рішенні не мовчати. Її подвиг і внесок у захист України заслуговують на шану. А її свідчення не мають бути забуті після її загибелі. Сподіваємося, що розслідування заявлених нею фактів буде доведене до кінця, а всі, чию вину буде встановлено, понесуть покарання.
— Військовий жіночий проєкт «Вона стоїть»
Проєкт також тегнув у своєму дописі Міністерство оборони України, закликаючи до ретельного розслідування обставин загибелі Валерії, враховуючи її публічні заяви.
Вимога незалежного розслідування
Громадська діячка та військова волонтерка Олена Олійник також заявила про необхідність незалежного, ретельного та неупередженого розслідування з боку Міноборони. Вона підкреслила:
Валерія загинула від ворожого дрона під час виконання бойового завдання. Раніше у проєкті „Вона стоїть“ ми опублікували її заяву про фізичне насильство та погрози під час служби. З огляду на ці заяви вважаємо необхідним встановити всі обставини її загибелі та перевірити, чи були належно розглянуті її повідомлення і вжиті заходи для її захисту.
— Олена Олійник
Олена Олійник зазначила, що не стверджує про прямий зв’язок між попередніми заявами Валерії та її загибеллю. Проте, за її словами, це питання потребує незалежної перевірки та чітких відповідей. Вона також додала, що розслідування фактів насильства, заявлених військовою, має бути доведене до кінця.
«Її загибель не повинна стати причиною замовчування чи припинення пошуку правди. Усі, чию вину буде встановлено, мають понести покарання», — наголосила Олійник, підкресливши, що діти та рідні загиблої мають право знати правду.
Хроніка подій: від заяв до трагедії
У серпні 2026 року Валерія Степанова відкрито розповіла про інцидент, що стався під час її служби у 118-й окремій бригаді ТрО. За її словами, після укладення контракту її мали призначити операторкою БпЛА, проте спочатку направили на командно-спостережний пункт. Під час одного з чергувань, як стверджувала військова, представники командування вживали алкоголь та пропонували їй долучитися, на що вона відмовилася.
Нам треба працювати, бо напружена ситуація, позиції не виходять на зв’язок. Комбат і замкомбата по одному запрошують до себе в кімнату та споюють. Дійшла черга до мене. Мене запрошують в кімнату, пропонують випити. Я відмовляюсь, я не п’ю! На що отримую відповідь: „Значить будемо заливати“. Вимикають світло, зачиняють кімнату, тримають мене, намагаються лапати. Я пробую вирватись, втекти. Мені просто повезло, що вони вирубились. Пізніше дізнаюсь їхню версію тієї ночі: „Вона набухалась, ми її виї****, вона шлю**“. Як вони не намагались, але жодної краплі алкоголю я тоді не пила.
— Валерія Степанова
Після цього військова вирішила публічно розповісти про пережиті домагання. Згодом її перевели до іншого батальйону, де, за її словами, вона знову зазнала фізичного насильства – її били та душили. Зрештою, побоюючись за власну безпеку, військовослужбовиця самовільно залишила військову частину. Після оприлюднення заяви Валерія також повідомила про отримані погрози. Пізніше з’явилася відповідь командування 118-ї бригади ТрО про початок службового розслідування. Згодом стало відомо, що Валерія приєдналася до 432-го окремого полку безпілотних систем.
Наслідки та схожі випадки
Цей випадок викликає паралелі з іншими подібними ситуаціями. Минулого року військовослужбовиця Єлизавета Марцинюк із позивним «Мавка» також заявила про сексуальні домагання та спробу зґвалтування під час служби. Її звернення до офіцера з психологічної підтримки не дало результатів, оскільки він звинуватив саму «Мавку» та виписав їй догану. У результаті Марцинюк звернулася по юридичну консультацію для звернення до вищого керівництва.
