Адміністрація Трампа, схоже, займає позицію, яка не відповідає інтересам України, обмежуючи обмін розвідданими та впливаючи на роботу критично важливих систем, таких як Starlink. Це створює безпрецедентний тиск на Київ, змушуючи його розглядати умови, запропоновані Росією.
Обмеження розвідданих та прямі погрози
Згідно з інформацією, адміністрація Трампа попередила українських генералів про можливе припинення обміну розвідданими. Це стосується навіть передачі критично важливої інформації про пуски російської балістики, що вже позначилося на обороноздатності України, зокрема під час останніх атак на Київ.
Дії США також супроводжуються вимогами до України припинити удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ). Ця вимога вперше пролунала на початку вересня, коли міністр фінансів США Скотт Бессент звинуватив Україну у глобальному зростанні цін на енергоносії. Згодом, на тлі зростання цін на дизельне паливо в США, ця риторика посилилася, і Україну було зроблено “крайньою” у цій ситуації.
Енергетична криза: хто насправді винен?
Автори статті зазначають, що реальні причини світової енергетичної кризи криються не в діях України, а в зовнішній політиці США, зокрема у війні в Ірані. Прикладом є зростання цін на дизель у США на початку березня, невдовзі після військової операції проти Тегерана, та ще одне значне підвищення у вересні, пов’язане з ударами хуситів по нафтопроводу в Саудівській Аравії.
Проте, замість визнання власних помилок, адміністрація Трампа, схоже, перекладає відповідальність на Україну.
Дипломатія в Маямі та загроза розвідці
Як пише The New York Times, спецпредставники президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер повідомили про зняття санкцій з російського дизелю під час зустрічі з українськими та європейськими посадовцями в Маямі. Ця зустріч була присвячена обговоренню подальших кроків у переговорах з Росією. Саме на цій зустрічі американці також порушили питання необхідності припинення ударів по російських НПЗ, пов’язавши це з наданням розвіддопомоги Україні.
— У вівторок, 13 жовтня, коли журналісти запитали, чи перестали США ділитися розвідувальними даними з Україною, Трамп відповів: «Ні. Ми допомагаємо їм. Але насправді ми допомагаємо їм дійти до остаточного рішення. Ми хочемо, щоб війна закінчилася».
— А днем раніше президент США сказав, що «Путін хоче миру, а Зеленський — ні».
Starlink під ударом
Ситуація ускладнюється тим, що робота супутникового зв’язку Starlink також зазнала обмежень. Радник президента України Сергій «Флеш» Бескрестнов повідомив про обмеження швидкості послуг StarShield до 100 миль на годину, що призвело до зриву низки важливих місій на фронті. Українські сили оборони не були попереджені про це обмеження.
Хоча адміністрація Трампа та Ілон Маск офіційно не підтверджували блокування обміну розвідданими чи обмеження Starlink, факти свідчать про посилення тиску на Київ.
Європейська розвідка: чи зможе замінити допомогу США?
Розвідувальні дані, які отримує Україна від США, включають не лише координати цілей, але й інформацію про пуски російської балістики завдяки системі раннього космічного попередження. Європа, маючи значно меншу кількість супутників, може замінити лише частину цієї інформації.
Франція та Німеччина оголосили про створення європейської системи раннього попередження, але її повноцінна оперативність очікується лише на початку 2030-х років. Це означає, що Україна та Європа загалом поки не можуть обійтися без американських супутникових розвідданих.
Історія повторюється: тиск на поступки
Це не перший випадок, коли адміністрація Трампа обмежує надання розвідданих Україні. У березні минулого року, з метою примусити Київ до односторонніх поступок і початку переговорів з Москвою без припинення вогню, США зупинили надання Україні допомоги, включно з розвідданими. Нинішня ситуація, хоч і в набагато більшому масштабі, повторюється, що призводить до трагічних наслідків.
— Володимир Зеленський заявив, що партнери не попередили про запуск балістичних ракет по столиці.
— Politico повідомило, що американці не надали українцям відповідної інформації через погані погодні умови.
Ця ситуація повторилася і під час наступних обстрілів, що ставить під сумнів надійність наданої інформації та своєчасність попереджень.
Політичні мотиви та співпраця з Путіним
Існує думка, що дії Трампа спрямовані на досягнення певних політичних цілей, зокрема, напередодні проміжних виборів до Конгресу. Зняття санкцій з російського дизелю та обіцянки щодо закупівель калійних добрив з Білорусі можуть бути спробою завоювати прихильність американських виборців, зокрема аграріїв.
— Член Палати представників, республіканець Том Еммер намагався пояснити дії Трампа наступним чином: «Це ще один приклад того, як наш президент мислить нестандартно, намагаючись знайти всі можливі відповіді, щоб допомогти американському народу».
Проте, двопартійна група з 12 сенаторів засудила дизельну угоду з Путіним, назвавши її «подарунком супротивнику США та зрадою народу України».
— «Зрештою, Трамп завжди приймає точку зору Росії. Від часу своєї першої поїздки до Москви у 1987 році, коли ще був СРСР, він голосно повторював російську пропаганду та відображав російські погляди. Після повернення з тієї поїздки він опублікував оголошення в трьох газетах, атакуючи американські альянси в Європі та Азії. Майже 40 років він говорив приблизно те саме. Він продовжує дотримуватися цих поглядів…», — написала в статті для The Atlantic американська історикиня, письменниця й журналістка Енн Епплбом.
Наслідки для України та республіканської партії
«Нестандартне мислення» Трампа, схоже, обернулося проти республіканців та нього самого. Багатьом республіканським кандидатам довелося пояснювати виборцям, чому Білий дім уклав дизельну угоду з Путіним, послабивши санкції. Це негативно позначилося на рейтингах партії та самого Трампа.
— «Ідея полягала в тому, що США могли б повернутися до Росії та сказати: „Бачите, українці припинили страйки, і ми уклали з вами цю (дизельну — Ред.) угоду. Тепер ваша черга щось робити“, — сказав виданню один зі співрозмовників.
Таким чином, адміністрація Трампа вимагає від України односторонніх поступок, обмежуючи доступ до розвідданих та роботу Starlink, одночасно знімаючи санкції з Росії та пропонуючи їй вигідні угоди, що може заохочувати подальше розширення агресії.
Фінансові інтереси та майбутнє
Існує також версія, що дії Трампа можуть бути пов’язані з можливим придбанням міжнародного портфеля активів російського «Лукойлу» консорціумом інвесторів, пов’язаних зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.
Проте, головною причиною, на думку авторів, залишаються проміжні вибори до Конгресу. У разі втрати республіканцями більшості в обох палатах Конгресу, Трампу може загрожувати ще один імпічмент, що може призвести до внутрішнього хаосу в США до президентських виборів 2028 року. Ймовірно, в такому сценарії блокування обміну розвідданими з Україною стане менш актуальним питанням.
На тлі цих подій, Україна продовжує стикатися з викликами, зокрема, із затримками пасажирських поїздів через атаки на залізничну інфраструктуру. Військові також повідомляють про проблеми із супутниковим зв’язком Starlink на Гуляйпільському напрямку, що призводить до втрати зв’язку дронами та скасування бойових місій.
