Росія змінює стратегію: від блекаутів до “тотальної війни”
Цієї зими Росія робить акцент на широкомасштабних ударах по українській економіці та критичній інфраструктурі. Як зазначає видання The Telegraph, Москва наростила виробництво ракет і дронів, прагнучи використати свою перевагу у військовому виробництві. Кампанія ударів по Україні напередодні зими значно розширилася. Тепер під прицілом не лише енергетичні об’єкти, а й мости, залізниця, порти, телекомунікації, дата-центри, склади та великі промислові підприємства. Мета Москви — завдати шкоди українській економіці та позбавити населення базових умов сучасного життя.
Українські посадовці порівнюють нинішню кампанію з «тотальною війною», спрямованою на руйнування та хаос, а не лише на захоплення територій. З кінця серпня характер російських атак змінився: дрони й ракети частіше атакують українські міста вдень, повітряні тривоги лунають практично цілодобово, а попередження перед ударами стають коротшими.
Нові цілі: транспортні переходи, дата-центри та логістика
На початку жовтня Росія вперше з початку повномасштабного вторгнення атакувала два важливі транспортні переходи Києва. Пошкодження Північного та Південного мостів спричинило серйозні затори та проблеми зі сполученням між лівим та правим берегами столиці.
Паралельно тривають удари по енергетиці. Від початку року об’єкти «Нафтогазу» зазнали понад 300 атак, що значно перевищує показник за весь 2025 рік (229 атак). Однак перелік цілей тепер набагато ширший. Росія почала атакувати дата-центри та телекомунікаційні об’єкти. Такі удари вже спричиняли перебої в роботі систем повітряної тривоги, деяких державних сервісів та обладнання в житлових будинках.
Окремою ціллю стала транспортна система. Від початку 2026 року поїзди та інфраструктура «Укрзалізниці» зазнали близько 1700 атак. Через це поїзди затримують, скасовують або евакуюють пасажирів під час руху. Проблеми із залізницею позначилися й на аграрному експорті. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що в України майже закінчилися резервні локомотиви для перевезення зерна.
Одночасно Росія атакує українські порти та судна у Чорному морі. У вересні Україна експортувала лише 2,4 мільйона тонн сільськогосподарської продукції, що становить близько 46% від звичайного обсягу. Це може призвести до проблем для українських фермерів і державного бюджету, а також створити ризики для світового продовольчого ринку.
Металургія під ударом, нові види озброєнь
Серйозних втрат зазнає і металургійна галузь. Запорізький металургійний завод зупинили на невизначений термін після кількох хвиль ракетних ударів. ArcelorMittal Кривий Ріг також повідомив, що не може безпечно відновити роботу після повторних атак.
The Telegraph пропонує кілька можливих пояснень посилення російських атак. По-перше, це технологічний аспект. Росія почала активно застосовувати реактивні модифікації ударних дронів «Герань-4» та «Герань-5». Ці дрони можуть нести більший заряд, розвивати швидкість до 375 миль на годину та отримувати наведення на рухомі цілі. За даними Повітряних сил, після появи цих дронів показник їх перехоплення знизився з приблизно 90% до менш ніж 60%.
По-друге, це ситуація на фронті. Путін міг посилити повітряну кампанію через відсутність необхідного Росії прогресу на землі та український контрнаступ, який завадив планам завершити захоплення Донбасу цього року.
Промислова гонка: Росія нарощує виробництво
Важливим фактором видання називає здатність Росії значно наростити військове виробництво.
Вони роблять це зараз, тому що можуть. Все просто.
— зазначив колишній радник Міністерства оборони Олександр Данилюк.
— Олександр Данилюк
За його словами, Росія за час повномасштабної війни перебудувала економіку під воєнні потреби та збільшила оборонні витрати. Водночас Захід, на його думку, не зміг зробити те саме в достатньому масштабі.
За оцінками української військової розвідки, які наводить The Telegraph, у серпні РФ виробляла понад 200 балістичних і крилатих ракет та близько 3000 реактивних ударних дронів щомісяця. Для порівняння, Україна планує до кінця жовтня вийти на виробництво до 400 реактивних дронів-перехоплювачів на місяць. США у 2025 році виготовили 620 ракет PAC-3 для систем Patriot і планують збільшити їх виробництво до 2000 на рік до 2030 року, проте лише частина цих ракет, ймовірно, потрапить до України.
Українська оборона та стійкість: підготовка до зими
Однак The Telegraph наголошує, що успіх російської кампанії не є гарантованим. Після проблем минулої зими Україна працювала над збільшенням локальної генерації, захистом енергомереж та децентралізацією тепло- й електропостачання. Зокрема, 55 медичних закладів вже виробляють власну електроенергію за допомогою сонячних панелей.
Запаси газу також вищі, ніж минулої зими: на початку сезону у сховищах «Нафтогазу» було близько 14,6 мільярда кубометрів проти 13,2 мільярда кубометрів на старті попереднього сезону. Україна також розгортає нові засоби протидії реактивним дронам, зокрема автоматизовані кулеметні турелі, здатні уражати швидкі повітряні цілі.
Видання звертає увагу на настрої українців. За опитуванням КМІС, понад 60% респондентів заявили, що готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Водночас 75% сказали, що відкриті до переговорів із Росією про завершення війни.
Висновки: промислова потужність та західна підтримка
Олександр Данилюк попереджає, що Україна не зможе самостійно перевершити Росію у промисловому виробництві для тривалої війни.
Ось як виграються промислові війни: завдяки вмінню розподіляти ресурси. Гроші — це кров війни.
— сказав він. На його думку, результат такої війни зрештою залежить від здатності сторін виробляти необхідні засоби ураження та оборони, а Україні для цього потрібна підтримка західних союзників.
— Олександр Данилюк
У ніч проти 14 жовтня російські війська атакували Київ, внаслідок чого загинули троє людей і щонайменше 22 зазнали поранень, серед них дитина. Найтяжчих руйнувань зазнав Деснянський район, де ракета влучила у багатоповерхівку. У Голосіївському районі було пошкоджено нежитлову будівлю. Руйнування та пожежі також зафіксували у Дніпровському, Дарницькому та Шевченківському районах столиці. Вранці окупанти завдали масованого удару балістичними ракетами по енергетичних об’єктах Києва та області, внаслідок чого у столиці виникли перебої зі світлом.
