В адміністрації президента США Дональда Трампа ведуться активні обговорення щодо можливого скорочення обміну розвідувальною інформацією з Україною. Особливу увагу приділяють даним, що стосуються цілей на території Російської Федерації. Однак, єдиної думки в Білому домі на даний момент немає.
Деталі обговорення в адміністрації Трампа
За інформацією видання Semafor, яке посилається на представника адміністрації Трампа, питання про обмеження передачі розвідданих Україні справді розглядається. Це стосується, зокрема, інформації про потенційні цілі на території Росії. Незважаючи на те, що президент США Дональд Трамп публічно применшив значення цієї ідеї, заявивши про продовження співпраці та допомоги Україні, співрозмовник видання підтверджує, що це питання знаходиться на стадії розгляду.
Зазначається, що директор ЦРУ Джон Реткліфф, як повідомляється, виступає проти такого кроку. Проте, один із представників адміністрації зазначив: “Трамп дуже злий. Він міг би віддати такий наказ”.
Одним із можливих варіантів обмежень може бути припинення передачі Україні саме тієї розвідувальної інформації, яка безпосередньо стосується цілей усередині Росії.
Історичний контекст та попередні інциденти
Це не перший випадок, коли виникають питання щодо обміну розвідданими між США та Україною. Раніше президент Трамп вже ненадовго призупиняв обмін розвідданими з Україною після напруженої зустрічі з президентом Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті.
Нещодавно президент Зеленський також озвучував інформацію про те, що Україна не отримала від партнерів попередньої розвідінформації щодо одного з ракетних ударів, завданих Росією. Крім того, Володимир Зеленський раніше повідомляв, що адміністрація президента США Дональда Трампа попереджала Київ про можливе припинення обміну розвідувальною інформацією, якщо Україна продовжить завдавати далекобійних ударів по російських нафтопереробних заводах.
Атаки на Київ та питання інформаційного обміну
У ніч проти 14 жовтня Росія здійснила атаку на Київ. Внаслідок ударів загинули троє людей, щонайменше 22 отримали поранення, серед них — дитина. Найбільші руйнування зафіксували у Деснянському районі, де ракета влучила у багатоповерховий будинок. Пошкодження та пожежі сталися й в інших районах столиці.
За словами начальника управління комунікацій Повітряних сил Юрія Ігната, під час першої хвилі атаки партнери не передали Україні попередження про застосування балістики. Проте, під час трьох наступних хвиль відповідна інформація вже надходила.
Того ж тижня повідомлялося про обмеження в роботі Starlink. Волонтер Сергій Стерненко висловив припущення, що за цим може стояти адміністрація Білого дому. Він зазначив, що спочатку термінали втрачали зв’язок при швидкості понад 160 км/год, але згодом окремі військові повідомляли про проблеми вже на швидкості 60–70 км/год, що призвело до зриву низки важливих місій.
