Український ринок праці переживає складний період: поки одні підприємства відчувають дефіцит кадрів, інші змушені вдаватися до скорочення штату. Це викликає занепокоєння щодо можливої хвилі масових звільнень. Важливо розуміти, хто саме перебуває під загрозою втрати роботи та які перспективи розвитку подій щодо заробітних плат.
Причини Скорочень: Від Руйнувань до Фінансових Труднощів
Однією з ключових причин, що призводять до скорочень, є наслідки російських ударів по українському бізнесу. Пошкодження складів, виробничих приміщень, магазинів та логістичних центрів змушують компанії спрямовувати значні кошти на відновлення, змінювати звичні робочі процеси або тимчасово зупиняти діяльність.
Наприклад, група компаній Fozzy Group, до якої належить мережа супермаркетів «Сільпо», оголосила про плани скоротити частину працівників офісних команд, логістичного напряму та мережі «Сільпо» з 1 листопада 2026 року. Це рішення викликане значними втратами: лише з серпня до кінця вересня 2026 року внаслідок російських атак було пошкоджено або знищено понад 20 об’єктів компанії. Попри це, Fozzy Group продовжує наймати персонал для магазинів, складів та виробництва.
Інші великі підприємства також повідомляють про втрату робочих місць через пошкодження об’єктів. За даними «Мінфіну», компанія «Епіцентр» втратила близько 7 тисяч робочих місць через російські атаки. У металургійній галузі окремі підприємства були змушені призупиняти виробництво, що не завжди означає звільнення, але може призвести до відправлення працівників у простій, що негативно впливає на їхні доходи.
Статистика Вакансій: Ознаки Погіршення Ситуації
Прояви погіршення ситуації на ринку праці вже відбиваються у статистиці пошуку роботи. За даними порталу Work.ua, у вересні 2026 року роботодавці розмістили 82 533 вакансії, що на приблизно 15% менше порівняно з вереснем минулого року (96 873 вакансії).
Схожу тенденцію зафіксувала і Державна служба зайнятості. Станом на 1 вересня 2026 року на Єдиному порталі вакансій було опубліковано 236 тисяч пропозицій роботи, що на 3% менше, ніж роком раніше. Ці показники свідчать про те, що пошук нового місця роботи може займати більше часу, особливо для фахівців, які претендують на високі заробітні плати.
Хто Перебуває під Найбільшим Ризиком Звільнення?
Експерти попереджають про можливі масові звільнення, особливо враховуючи обмежені фінансові можливості підприємств. Директор Інституту професійних кваліфікацій Родіон Колишко зазначає, що під ризиком звільнення насамперед перебувають офісні працівники, менеджери середньої ланки, маркетологи та PR-фахівці. Також скорочення можуть торкнутися персоналу торговельних підприємств, робітників та виробничих майстрів.
Голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський звертає увагу на проблеми в торгівлі, логістиці та гірничо-металургійному комплексі. За його оцінкою, скорочення персоналу в цих галузях може негативно позначитися на загальному рівні зарплат.
Дефіцит Кадрів: Незважаючи на Скорочення
Парадоксально, але попри скорочення вакансій, дефіцит кадрів в Україні залишається значним. Роботодавцям особливо складно знайти кваліфікованих робітників. Серед найбільш затребуваних професій:
- Водії (різних категорій)
- Електрики
- Зварювальники
- Токарі
- Верстатники
- Технологи
- Кондитери
- Пекарі
Потреба у працівниках залишається високою також у будівництві, сільському господарстві, виробництві та логістиці. Причина такої ситуації – невідповідність між потребами роботодавців та можливостями шукачів роботи. Наприклад, людина, яка втратила офісну посаду, не завжди має кваліфікацію для роботи на виробництві.
Крім того, вакансії та кандидати нерівномірно розподілені між регіонами. На початок вересня 2026 року в середньому по Україні на 10 шукачів роботи припадало 14 вакансій. Проте в окремих областях ситуація суттєво гірша. Зокрема, у Львівській, Дніпропетровській та Київській областях на 10 шукачів припадало лише по дві вакансії. У Миколаївській, Сумській та Херсонській областях кількість людей, які шукали роботу, удвічі перевищувала кількість пропозицій. Найскладніша ситуація спостерігалася на Донеччині, де шукачів роботи було приблизно вшестеро більше, ніж вакансій. Отже, навіть за загального дефіциту кадрів людина може зіткнутися з високою конкуренцією залежно від місця проживання та спеціальності.
Зарплати: Перспективи Зростання чи Стагнації?
Протягом більшої частини 2026 року зарплати в Україні продовжували зростати. За даними Державної служби зайнятості, у січні–липні 2026 року середня зарплата штатних працівників перевищувала 30 тисяч гривень, що майже на 6 тисяч більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Найвищі середні зарплати були зафіксовані у сферах інформаційних технологій і телекомунікацій (близько 79 тисяч гривень) та фінансової й страхової діяльності (приблизно 63 тисячі гривень). Натомість в освіті та сфері дозвілля середні показники становили близько 20 тисяч гривень, а в охороні здоров’я — 21 тисячу гривень.
Однак подальше зростання доходів опинилося під питанням. Родіон Колишко зазначає, що хоча цього року зарплати в багатьох компаніях підвищилися на 10–15%, нові фінансові труднощі підприємств ускладнять збереження таких темпів.
Андрій Забловський також звернув увагу, що у серпні 2026 року середня зарплата в Україні зменшилася на 1,1% порівняно з липнем. Подальша динаміка залежатиме від ситуації в економіці, масштабу скорочень та потреб бізнесу у працівниках. Для дефіцитних спеціальностей, таких як водії, електрики та кваліфіковані виробничі працівники, роботодавці, ймовірно, продовжуватимуть пропонувати вищі оклади, щоб залучити необхідних фахівців.
