
На Харківщині сталася незвичайна ситуація: жінка, яка мала лише педагогічну освіту, дізналася, що її незаконно поставили на військовий облік та оголосили в розшук. Ця історія, яку детально висвітлили фахівці “Судово-юридичної газети”, підкреслює важливість дотримання законності та прав громадян, особливо в умовах воєнного стану.
Початок неприємностей: несподіване виявлення статусу військовозобов’язаної
Інцидент трапився під час звичайної перевірки документів на блокпосту. Жінка, що працює вчителькою української та англійської мов, раптово дізналася, що вона значиться як військовозобов’язана та перебуває в розшуку за порушення правил військового обліку. Після цього її одразу ж доправили до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК).
Сама позивачка категорично заперечувала будь-який зв’язок із військовою службою. Вона стверджувала, що ніколи не проходила військової служби, не має військової спеціальності та ніколи не зверталася із заявою про взяття на облік.
Розслідування: з’ясування обставин незаконного обліку
Подальше з’ясування показало, що її дані були внесені до реєстру як військовозобов’язаної ще в лютому 2022 року. Водночас, як зазначалося, жінка мала диплом педагога і заперечувала здобуття медичної чи будь-якої іншої спеціальності, яка могла б стати підставою для постановки на військовий облік.
Спроби отримати чітку відповідь щодо того, хто і на яких підставах вніс її дані, виявилися марними. Представники ТЦК пояснили, що значна частина військово-облікових документів була втрачена під час бойових дій у Харкові у 2022 році, тому підтвердити чи спростувати обставини взяття жінки на облік неможливо. Попри це, виключати її з військового обліку там відмовилися.
Судовий процес: боротьба за справедливість
Не маючи іншого виходу, жінка звернулася до суду. Однак суд першої інстанції відмовив у задоволенні її позову. Судді припустили, що жінка могла додатково здобути медичну спеціальність, а відповідні документи могли бути знищені під час обстрілу будівлі ТЦК.
Апеляція: перемога справедливості
З таким рішенням не погодився Другий апеляційний адміністративний суд. Під час розгляду справи з’ясувалося, що в облікових документах жінці була зазначена військово-облікова спеціальність “сестра медична”, проте графа про освіту залишалася порожньою. Єдиним підтвердженим документом про освіту був диплом Харківського державного педагогічного університету, що свідчив про кваліфікацію вчителя.
Суд встановив, що її педагогічна спеціальність не входила до переліку професій, за якими жінки на той момент підлягали взяттю на військовий облік. Також ТЦК не надав жодних документів, що підтверджували б наявність у жінки медичної, фармацевтичної чи іншої відповідної спеціальності, а також доказів її добровільного взяття на військовий облік.
Апеляційний суд наголосив на принципі, згідно з яким саме державний орган зобов’язаний доводити законність своїх рішень і дій. Простого запису в реєстрі чи посилання на втрату паперових документів для цього недостатньо.
Рішення суду: визнання протиправності дій ТЦК
В результаті, суд визнав, що жінку взяли на військовий облік без належних законних підстав. Дії ТЦК були визнані протиправними. Територіальний центр зобов’язали виключити жінку з військового обліку та видалити її дані з відповідного реєстру.
Крім того, суд ухвалив стягнути з ТЦК 5 тисяч гривень на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Деякі інші вимоги позивачки суд не задовольнив.
Широка проблема: скарги на незаконні дії працівників ТЦК
Цей випадок не є поодиноким. Раніше Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що з початку 2026 року Офіс омбудсмана отримав понад 5800 скарг на можливі незаконні дії працівників ТЦК, що майже дорівнює показнику за весь 2025 рік.
За словами омбудсмана, окрім традиційних порушень, таких як застосування сили, вилучення телефонів, обмеження свободи та формальне проведення військово-лікарської експертизи (ВЛК), з’явилася нова негативна тенденція: працівники ТЦК почали заходити до приватних будинків і силоміць виводити звідти людей.
У відповідь на ці випадки Офіс омбудсмана звертається до правоохоронних органів. Лише за вересень за їхніми матеріалами було відкрито 20 кримінальних проваджень, а також зафіксовано факти оголошення підозр.
