
Супутникова система Starlink залишається найбільш ефективним рішенням для забезпечення зв’язку українських дронів, враховуючи співвідношення вартості, швидкості, ваги та розміру терміналів. Однак, експерти досліджують потенційні альтернативи, оцінюючи їхні обмеження та перспективи.
Обмеження Mesh-модемів
Авіаційний експерт, фахівець із питань розвитку озброєнь і новітніх технологій Богдан Долінце в інтерв’ю УНІАН зазначив, що Mesh-модеми мають суттєві обмеження, особливо для безпілотників середньої дальності. Одним з ключових недоліків є радіус дії та вага обладнання. Безпілотники середньої дальності мають суворі обмеження щодо маси корисного навантаження, а Mesh-модеми, як правило, є доволі важкими. Крім того, вартість таких модемів значно перевищує витрати на використання терміналів Starlink, що суттєво впливає на економіку операцій.
Для безпілотників великої дальності Mesh-технологія також має свої мінуси. Зазвичай, дальність дії таких модемів не перевищує 200-300 кілометрів. Це означає, що для забезпечення стабільного зв’язку на більших відстанях, особливо при ударах на глибину понад 1000 кілометрів, необхідно розгортати розгалужену мережу безпілотників. При цьому, знищення навіть кількох дронів у такому ланцюжку може призвести до повної втрати зв’язку з рештою.
Європейська альтернатива: OneWeb
Експерт розглянув європейську систему супутникового інтернету OneWeb, яка базується на супутниковому сервісі Eutelsat. За його оцінкою, ця мережа поступається Starlink за кількістю супутників (близько 650 проти майже 10 000 у Starlink), що призводить до меншої щільності покриття, нижчої швидкості, надійності та ефективності роботи.
Також, термінали OneWeb значно дорожчі та важчі за аналоги Starlink, а їхня пропускна здатність нижча. Вага обладнання, що сягає кількох десятків кілограмів, робить його менш придатним для встановлення на безпілотниках. Наразі OneWeb переважно використовується на стаціонарних об’єктах державними та урядовими відомствами ЄС. Хоча OneWeb забезпечує певну незалежність від технології Starlink, він не може повною мірою її компенсувати або замінити через вагу, ціну та інші характеристики, які роблять його недоцільним з економічної точки зору.
GOVSATCOM: Європейський потенціал
Ще однією потенційною альтернативою є GOVSATCOM — система, що об’єднує урядові геостаціонарні супутникові ресурси країн Європейського Союзу. Однак, через використання геостаціонарних супутників, затримка сигналу в цій системі становить сотні мілісекунд. Повноцінний комерційний рівень застосування заплановано на 2027 рік, а розгортання мережі супутників IRIS, на базі якої будується GOVSATCOM, має завершитися у 2029 році.
Основне завдання GOVSATCOM – забезпечення каналів супутникового зв’язку. Однак, залишається відкритим питання, чи зможе система підтримувати керування безпілотниками в русі в режимі реального часу.
— Богдан Долінце
GOVSATCOM розглядається як європейська альтернатива для забезпечення незалежності від США. Проте, її ефективність поки не підтверджена, а параметри залишаються невизначеними. Якщо система зможе досягти потужності та швидкості, порівнянних з цивільною мережею Starlink, вона може стати гідною альтернативою.
За своїми параметрами та охопленням GOVSATCOM близька до російської супутникової мережі «Рассвет».
Контекст та пов’язана інформація
Раніше повідомлялося про прохання у США ініціювати розслідування у Міністерстві оборони щодо обмежень роботи Starshield в Україні. Також, президент України Володимир Зеленський заявляв, що розширення доступу до Starlink дозволило б українським військовим ефективніше знищувати російські установки для запуску балістичних ракет. На тлі атак безпілотників у Москві виник транспортний колапс.
