Нещодавні події навколо рішень Сполучених Штатів щодо України викликали значний резонанс. Після критики українським президентом Володимиром Зеленським рішення США щодо експорту російського дизелю, Дональд Трамп закликав Україну “обрати нового президента”, звинувативши Київ у зростанні світових цін на пальне. Це свідчить про те, що Вашингтон може тиснути на Київ заради досягнення домовленостей з Кремлем, і це виходить далеко за межі простої енергетичної політики.
Конфлікт через російський дизель
Причиною нової напруженості між Вашингтоном і Києвом стало питання російського дизелю та санкційна політика США. Дональд Трамп пояснив своє рішення послабленням санкцій необхідністю стримати зростання світових цін на енергоносії. На його думку, українські удари по російських нафтопереробних заводах могли посилити ціновий тиск, особливо на тлі кризи в Ормузькій протоці та конфлікту США з Іраном.
Президент України Володимир Зеленський різко розкритикував це рішення, висловивши побоювання, що додаткові доходи від експорту пального допоможуть Москві фінансувати війну. Він написав:
Сьогодні Росія подякувала за зняття санкцій на експорт дизелю, скинувши п’ять бомб на житлові будинки в Запоріжжі.
У відповідь на цю критику, як повідомило агентство AFP, Трамп заявив, що Україні “час обрати нового президента”.
Тиск на Україну щодо ударів по НПЗ
Окреме занепокоєння викликають повідомлення про тиск американської адміністрації на Україну через удари по російських нафтопереробних заводах. За даними The Kyiv Independent, американська сторона погрожувала обмежити обмін розвідувальними даними та постачання озброєнь, щоб переконати Київ припинити такі атаки.
Адміністрація Трампа погрожувала високопосадовцям України припиненням обміну розвідданими та поставками зброї в спробі захистити російські нафтопереробні заводи.
Для України це питання не лише про можливість завдавати ударів по російському тилу. Розвідувальна інформація є критично важливою як для виявлення загроз, так і для захисту міст від російських ракет та дронів. Це створює додаткову невизначеність, особливо з огляду на програму PURL, в рамках якої європейські країни фінансують закупівлю американського озброєння для України. Якщо Вашингтон обмежуватиме військову співпрацю з Києвом, Європі доведеться шукати способи компенсувати можливі втрати, що буде надзвичайно складно, особливо у сферах розвідки та протиповітряної оборони.
Потенційне “енергетичне перемир’я”
Ще одним спірним моментом стала заява Трампа про нібито досягнуту домовленість щодо 60-денного “енергетичного перемир’я”. Згідно з описом у The Spectator, Україна мала припинити удари по російських НПЗ, а Росія — утриматися від атак на українську енергетичну інфраструктуру. Однак, підтвердженої домовленості, яка б гарантувала взаємне припинення атак, не з’явилося, натомість повідомлялося про продовження російських ударів по українських енергетичних об’єктах.
Як повідомляє The Independent,
Зеленський сказав, що відчуває себе “зрадженим” Трампом після того, як США пом’якшили санкції на російський дизель.
Україна побоюється, що Москва отримає економічні переваги, тоді як Київ не матиме гарантій припинення російських атак. Це створює складну дилему для України, яка, як зазначає The Spectator, залежить від супутникової розвідки та поставок американської зброї і може бути змушена до капітуляції під тиском Трампа. Проте, перемир’я без дієвих гарантій безпеки може лише відкласти новий етап війни.
Обговорення умов завершення війни
Паралельно з енергетичними суперечками американські та українські представники обговорювали можливі параметри завершення війни. За інформацією The Washington Post, посланці Трампа Джаред Кушнер і Стів Віткофф проводили в Маямі переговори з українськими представниками щодо плану, який передбачає відбудову України, гарантії безпеки, енергетичну співпрацю та врегулювання територіального питання.
США пропонують розморозити російські активи, щоб перезапустити переговори щодо України.
Одним із найчутливіших пунктів є гарантії безпеки. За описом The Spectator, США та європейські країни могли б взяти на себе зобов’язання відреагувати в разі нового російського нападу, однак членство України в НАТО в цій моделі не передбачається. Інший напрям — економічні відносини між Росією, Україною та Європою. Серед можливих ідей — енергетичні домовленості, відновлення трубопровідних поставок російських нафти й газу та механізми розподілу прибутків.
Прибутки мали б ділити Україна та Росія.
Проте, така модель викликає принципове питання: чи не дозволить економічна реінтеграція Росії відновити її ресурси для подальшого протистояння із Заходом? Найскладнішим залишається територіальне питання. Обговорювана модель може передбачати фіксацію лінії фронту та певні територіальні компроміси. Будь-які рішення щодо окупованих територій матимуть принципове значення для України.
Чи готова Росія до домовленостей?
Навіть якщо Вашингтон і Київ узгодять параметри мирного плану, головне питання залишається: чи готова Росія виконувати домовленості? Москва не припинила атаки на українську інфраструктуру після заяв про можливе “енергетичне перемир’я”. Попередні контакти американських посередників із російською стороною також не дали підстав говорити про остаточне врегулювання ключових суперечностей.
Представник Кремля Кирило Дмитрієв позитивно оцінив домовленості щодо дизельного пального. За даними Reuters, він сказав:
Угода щодо російського дизелю може відкрити шлях до подальшої економічної співпраці між Росією та США.
Рішення Вашингтона щодо російського дизелю викликало додаткову критику з боку Києва: Україна побоюється, що Москва отримає економічні переваги, тоді як Київ не матиме гарантій припинення російських атак.
Висновок: Шлях до миру чи тимчасова пауза?
Для України припинення бойових дій могло б урятувати життя, зменшити руйнування інфраструктури та дати країні можливість зосередитися на відновленні. Однак, вирішальним є не лише швидкість домовленостей, а й їхні умови: механізми контролю, реальні гарантії безпеки та наслідки для Росії в разі порушення домовленостей. Додатковий ризик пов’язаний із залежністю України від американської військової допомоги, розвідданих і технологій: європейські партнери продовжують підтримувати Київ, однак повністю замінити можливості США в короткі строки буде складно.
На даний момент залишається відкритим питання, чи стане американська ініціатива кроком до стійкого миру — чи лише тимчасовою паузою, яка дасть Росії змогу відновити ресурси для продовження війни. Це складний вибір, який матиме далекосяжні наслідки для майбутнього України та безпеки в Європі.
