Стратегічний успіх ЗСУ на Лиманському напрямку
Українські війська домоглися значних успіхів на Лиманському напрямку, вибивши противника за річку Жеребець та завдавши нищівної поразки 144-й мотострілецькій дивізії Російської Федерації. Ці контрнаступальні дії, що отримали кодову назву операція «Вівальді», не тільки дозволили українським силам перехопити оперативну ініціативу, але й зірвали масштабні плани Кремля щодо оточення українських позицій.
Як зазначають аналітики Інституту вивчення війни (ISW), просування російських військ на цьому напрямку фактично зупинено.
Нова лінія оборони та переваги для ЗСУ
Бригадний генерал Андрій Білецький, командувач 3-го армійського корпусу ЗСУ, 19 жовтня повідомив, що українські підрозділи досягли річки Жеребець. Це дозволило значно скоротити лінію фронту та перейти до оборони на більш вигідних позиціях.
Переваги нової оборонної лінії включають щільнішу концентрацію піхоти, а також покращені умови для використання дронів та артилерії. Генерал Білецький підкреслив, що будь-яка спроба російських військ відновити наступ на Лиманському напрямку вимагатиме повторного форсування річки Жеребець, що є складним завданням.
Зірвані плани Кремля
Операція «Вівальді» мала вирішальне значення для зриву російського маневру з північного флангу. За задумом російського командування, окупанти планували обійти Лиман через Святогірськ, а потім з’єднатися в районі Барвінкового (Харківська область) з угрупованням, що наступало з південного заходу на Добропільському напрямку.
За словами бригадного генерала Білецького, успішні дії українських сил зруйнували цей план оперативного оточення. Як наслідок, російські війська були змушені вдатися до фронтальних штурмів на схід від Слов’янська та Краматорська, атакуючи добре підготовлені українські оборонні позиції. Це значно ускладнює їхнє просування та збільшує втрати.
Загальна зупинка просування ворога
Згідно зі звітом ISW, операція «Вівальді» разом з іншими українськими контрнаступальними діями на Олександрівському та Куп’янському напрямках у 2026 році дозволили Україні кинути виклик оперативній ініціативі ворога по всій лінії фронту, ефективно зупинивши його просування.
Аналітики зазначають, що у період з 1 вересня по 16 жовтня 2026 року російська армія втратила контроль над 122 квадратними кілометрами території, тоді як з початку року їй вдалося захопити близько 100 квадратних кілометрів.
Розгром 144-ї мотострілецької дивізії РФ
19 жовтня бригадний генерал Андрій Білецький повідомив про критичне виснаження 144-ї мотострілецької дивізії РФ, яка входить до складу 20-ї загальновійськової армії Московського військового округу. За його оцінкою, внаслідок операції «Вівальді» ця дивізія фактично перестала існувати як організована військова одиниця.
Раніше цей підрозділ діяв з плацдарму на західному березі річки Жеребець. Аналітики ISW зауважують, що для відновлення наступальних операцій на Лиманському напрямку російському командуванню доведеться відновити 144-ту дивізію, що створить додаткове навантаження на систему комплектування армії РФ, яка вже зазнає значних витрат.
Високі втрати та проблеми комплектування російської армії
З літа 2026 року Росія фіксує зростання бойових втрат. За кілька місяців окупанти втратили понад 40 тисяч військовослужбовців убитими та пораненими. Система комплектування російської армії, яка переважно спирається на контрактну службу, стає дедалі дорожчою. Вартість контрактів суттєво зросла порівняно з 2022 роком.
На цьому тлі президент РФ Володимир Путін, за повідомленнями, неохоче розглядає можливість нового непопулярного рішення про примусовий призов резервістів.
Фактори українського успіху
Воєнна журналістка Юлія Кирієнко наголошує, що Сили оборони України перехопили ініціативу на окремих ділянках фронту завдяки успішним операціям «Вівальді» та наступу на Олександрівському напрямку. Це дозволило звільнити понад 1000 кв. км території та 26 населених пунктів, відновити лінію оборони, зірвати плани ворога щодо обходу Слов’янська та Краматорська, а також заблокувати наступи РФ на Запоріжжя і Дніпро.
Ключовими факторами цього успіху стали:
- Тісна взаємодія піхоти, артилерії та дронів.
- Перевага українських безпілотних літальних апаратів над російськими.
- Ефективне застосування засобів ураження на глибину 50-100 км.
- Розбудова розгалуженої системи підземних укриттів.
