
Зеленський намагається відновити діалог з Трампом на тлі складної ситуації
Київ шукає шляхи зменшення напруження у відносинах з адміністрацією президента США Дональда Трампа, водночас відмовляючись від односторонніх поступок Москві та наполягаючи на взаємному припиненні ударів по енергетичній інфраструктурі.
Спроби налагодити зв’язок
Президент України Володимир Зеленський активно працює над відновленням конструктивних відносин з командою Дональда Трампа, котрий демонструє все більшу готовність до зближення з Росією. Київ сподівається, що особисті переговори зі спецпосланцем Білого дому Стівом Віткоффом допоможуть знизити рівень напруження перед можливими подальшими кроками Вашингтона назустріч Москві.
У рамках цих зусиль, президент Зеленський відвідав Осло, де провів низку важливих зустрічей, присвячених війні Росії проти України та питанням європейської безпеки. Серед них відбулися переговори з Віткоффом, до яких також дистанційно долучився зять Трампа Джаред Кушнер.
Ключові питання: військова підтримка та Starlink
Однією з центральних тем обговорень стала американська військова допомога. Сторони розглядали повідомлення про можливе обмеження доступу Києва до важливої розвідувальної інформації, а також нагальну потребу України у додаткових ракетах-перехоплювачах Patriot.
Ситуація набула особливої гостроти після несподіваної втрати Україною доступу до частини військових сервісів супутникового зв’язку Starlink минулого тижня. За повідомленнями, це призвело до зриву кількох бойових місій. Київ та керівник SpaceX Ілон Маск стверджували, що рішення про припинення зв’язку надійшло від адміністрації Трампа, хоча сам президент США це заперечував.
Паралельно з цими подіями з’явилася інформація про погрози з боку американських військових обмежити обмін розвідувальними даними з Україною. Foreign Policy зазначає, що сукупність цих обставин стала одним з чинників, що спонукали Зеленського відмовитись від оголошеного Трампом перемир’я щодо ударів по енергетичних об’єктах Росії та України.
Реакція Білого дому та заяви Трампа
За оцінками видання, цей крок Києва був негативно сприйнятий у Білому домі. Уже наступного дня після заяв про перемир’я, Трамп зробив низку різких коментарів на адресу України.
Росія, чесно кажучи, непогано дає раду з Україною.
— сказав він, додавши, що “Зеленський не дуже допомагає справі”.
Трамп також висловив думку, що Україні варто знайти “когось іншого для переговорів”. При цьому він допустив можливість прямих переговорів США з Росією та Китаєм щодо майбутнього України. Ця перспектива викликала занепокоєння серед європейських союзників, які побоюються опинитися поза процесом прийняття рішень щодо української держави.
Економічний вимір та санкції
Foreign Policy пов’язує нову політику Вашингтона зі спробою Трампа знизити ціни на паливо. Згідно з даними видання, президент США чинить тиск на Україну, вимагаючи поступок російським вимогам. Одним із таких кроків стало призупинення американських санкцій щодо експорту російського дизельного пального.
Це рішення викликало публічну критику з боку групи американських сенаторів від обох партій, які назвали його “подарунком нашому противнику і зрадою наших союзників”.
Паралельно обговорювалася потенційна багатомільярдна угода, пов’язана з російською компанією “Лукойл”. Видання також відносить до цього контексту спроби домовитися про тимчасове припинення взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі.
Зміна тону після переговорів
Спочатку Володимир Зеленський реагував на ці кроки доволі різко. Він називав домовленість щодо російського дизеля “подарунком на день народження” Володимиру Путіну, а також в інтерв’ю Financial Times заявив, що Трамп має симпатію до диктаторів.
Однак після переговорів в Осло тон українського президента змінився. У вівторок він висловив подяку Сполученим Штатам за продовження підтримки. При цьому, як зазначає Foreign Policy, Зеленський не погодився з усіма вимогами Вашингтона.
Пропозиція взаємності та дефіцит Patriot
Після зустрічей зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, президент України запропонував знову припинити удари по російській енергетичній інфраструктурі, але лише за умови повної взаємності: Москва також має припинити атаки на українську енергетику.
Напередодні цих заяв Росія знову здійснила атаку на українські енергетичні об’єкти за допомогою балістичних ракет та безпілотників. Зеленський окремо наголосив, що Україна не отримала попередження про підготовку цієї атаки.
Foreign Policy розглядає цей епізод у контексті погіршення відносин між Києвом і Вашингтоном, а також гострого дефіциту ракет-перехоплювачів Patriot, які є критично важливими для захисту України від російської балістики.
Гарантії безпеки та “облегшений” аналог 5 статті НАТО
В Осло Володимир Зеленський також провів переговори з американською стороною щодо можливих шляхів завершення війни. Серед ключових тем були гарантії безпеки для України та подальші кроки переговорного процесу. Напрацьовані пропозиції мають бути передані Росії.
Окремо президент України повідомив, що зі США обговорювали так званий “полегшений” аналог 5 статті НАТО. За його словами, Вашингтон запевнив, що майбутні гарантії безпеки для України будуть сильними, хоча остаточної моделі ще немає, і сторони розглядають різні варіанти.
Реакція Москви та наслідки
Тим часом у Москві заявили про готовність розглянути пропозиції представників Дональда Трампа, проте одразу наголосили, що не планують іти на політичні поступки.
На тлі переговорів Росія не припиняє ударів по українській енергетиці. Через наслідки атак 21 жовтня в деяких областях запроваджено вимушені графіки відключень електроенергії для населення та промисловості.
