Громадські кошти під прицілом: Куди зникають мільярди з місцевих бюджетів?
Проєкт державного бюджету на 2027 рік викликає серйозні запитання щодо пріоритетів українського уряду. Згідно з пропозиціями, передбачається вилучення значної суми у 21,9 мільярда гривень з місцевих бюджетів. Водночас, цей крок супроводжується суттєвим збільшенням фінансування господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету міністрів – на 42%, до 20,3 мільярда гривень.
На цю диспропорцію у видатках звернув увагу фінансовий експерт, економічний журналіст та політолог Сергій Лямець. Він поставив під сумнів обґрунтованість таких бюджетних рішень, висловивши думку, що центральна влада прагне отримати більше коштів для власних потреб, а не для потреб обороноздатності чи виробництва.
Схоже, що розмови про економію для місцевих бюджетів зводяться до того, що центральний апарат влади хоче більше грошей. Не ЗСУ, не виробництво дронів. Банально, уряд хоче більше для себе.
— Сергій Лямець
Механізм “реверсної дотації”: Як вилучаються кошти з громад
Законопроєкт №16000 про державний бюджет на 2027 рік передбачає запровадження так званої “реверсної дотації”. Цей механізм передбачає вилучення коштів з місцевих бюджетів на користь державного бюджету. Загальна сума, що планується до вилучення, становить близько 21,95 мільярда гривень.
З цієї суми приблизно 19,2 мільярда гривень мають бути перераховані бюджетами громад, а ще 2,7 мільярда гривень – обласними бюджетами. Це рішення безпосередньо стосується 218 громад, серед яких 152 сільські та селищні.
Паралельно з цим, фінансування господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабміну пропонується збільшити на 6 мільярдів гривень, досягнувши показника у 20,3 мільярда гривень. Це становить приблизно 42% зростання порівняно з попередньо запланованим обсягом.
І це на додаток до того, що уряд продовжує користуватися грошима місцевої влади як своїми.
— Сергій Лямець
Наслідки для громад: Блокування платежів та ризики для критичної інфраструктури
Сергій Лямець стверджує, що громади вже відчувають на собі наслідки такого підходу. За його словами, надходять повідомлення про блокування платежів. Це стосується оплати робіт та обладнання для медичних, освітніх і соціальних закладів, закупівлі пального для комунальних служб, а також підготовки до опалювального сезону.
Експерт порівнює ситуацію з неефективним управлінням бізнесом, де зупинка платежів постачальникам призводить до колапсу діяльності.
Це приблизно як керувати кав’ярнею: вирішити, що від сьогодні економимо, перестати платити постачальникам, зупинити закупівлі, а потім дивуватися, чому заклад не працює. Тільки міста — не кав’ярні „Ідеаліст“. Тут ідеться про воду, опалення, лікарні та нормальне життя людей під час війни.
— Сергій Лямець
Місцеві бюджети мають конкретні зобов’язання перед громадянами та постачальниками, включаючи оплату ремонтів, закупівлю матеріалів для тепломереж, забезпечення безперебійної роботи водоканалів, лікарень та комунальних підприємств. Затримки платежів створюють серйозні ризики для функціонування критичної інфраструктури.
Постачальники не можуть нескінченно кредитувати державу власним коштом, а комунальники не можуть ремонтувати мережі обіцянками.
— Сергій Лямець
Він також нагадав, що Асоціація міст України неодноразово зверталася до прем’єр-міністра та президента з вимогою розблокувати платежі, підкреслюючи необхідність виконання містами своїх фінансових зобов’язань.
Прозорість витрат: Чому громади мають економити, а не центральний апарат?
Сергій Лямець висловлює особливе занепокоєння щодо аргументації уряду про необхідність економії коштів для потреб війни. Він наголошує на важливості розуміння суспільством, на що саме спрямовуються кошти, вилучені з місцевих бюджетів.
Я розумію, коли держава забирає гроші на оборону. Але тоді суспільство має бачити результат: дрони, боєприпаси, засоби РЕБ, обладнання для військових. Має бути зрозуміло, заради чого міста економлять.
— Сергій Лямець
На думку експерта, уряд повинен чітко пояснити, чому оптимізація видатків розпочинається саме з місцевих бюджетів, а не з центрального апарату влади.
Пан Корецький мав би рахувати кожну гривню. То нехай пояснить, чому оптимізація починається з громад, а не з центрального апарату. Бо якщо громадам пропонують затягнути паски заради країни, центральна влада має показати, що готова застосовувати той самий принцип до себе. Не на словах, а на ділі.
— Сергій Лямець
“Шлагбаум” та потенційні корупційні ризики
Крім того, Сергій Лямець порушив питання щодо так званого “шлагбаума” – механізму ручного погодження платежів за міськими програмами. Він вважає, що такий підхід може створювати корупційні ризики.
Експерт також згадав про можливий коштовний ремонт кабінету прем’єр-міністра, інформацію про який отримав від своїх джерел в уряді, хоча й не може самостійно її перевірити.
Але за даними моїх джерел в уряді, пан Корецький затіяв коштовний ремонт власного кабінету. Кабінету, Карл!
— Сергій Лямець
Лямець зазначив, що останній ремонт кабінету прем’єра проводився за часів Володимира Гройсмана, і вважає недоречним витрачати державні кошти на комфорт урядовців в умовах війни та пандемії.
Але навіть без кабінету справи кепські. Доки чиновники думають про власне забезпечення, міста нехай вигадують, як підготуватися до зими.
— Сергій Лямець
