Історія дивовижного порятунку

49-річний військовослужбовець Костянтин Власенко, якого днями вперше у світовій військовій історії евакуювали з позиції за допомогою гексакоптеру, поділився новими подробицями свого неймовірного порятунку. В інтерв’ю для ТСН.ua він розповів про свої плани на майбутнє, 10 місяців на бойовій позиції та про те, як кілька років тому сам прагнув піти захищати Україну.

Його історія вражає ще й тим, що на бойовій позиції він був змушений власноруч ампутувати собі частину ноги ножем, а інша нога, за його словами, відгнила сама. Попри все, Костянтин серйозно розглядає можливість волонтерства або повернення на службу до тилової частини після реабілітації.

Плани на майбутнє та родинні цінності

«По-перше, за два з половиною роки служби дуже хочу побачити свою родину. Крім того, я пропустив весілля своєї доньки через те, що перебував на позиції. Дуже хочу обійняти та поцілувати свою доньку. Дуже хочу познайомитись з її чоловіком», — відверто зізнається Костянтин.

Він також зазначив, що хоч йому і пропонують допомогу, він не з тих, хто буде просити.

Всі зараз мені пропонують допомогу, запитують про це. Але я не така людина, що буду щось клянчити, прохати. Можливо, щось і є таке, що потрібне, але ця обставина мені не заважає.

— додає він.

Відчуття останнього шансу

У момент закріплення на БПЛА, який прилетів його рятувати, Костянтин відчував лише одне:

Це — останній шанс. Треба хапатись за цю ниточку, іншої не буде. Я відмовлявся від того, щоб хтось йшов мене забирати, щоб хлопці не загинули.

Умови на бойовій позиції

Розповідаючи про свою позицію, де він виконував бойові завдання, Костянтин описав наступне: «Бетонна дренажна труба, яка пролягала під дорогою. Коли її затопило, я зробив відкат. Потім перебував у розбитій будівлі, там згодом загинув мій побратим. Потім знайшов нове укриття. Ліва нога в той час у мене була вже поранена, а права — вивихнута. Я на неї наступав, але не відчував її. Нове укриття знайшов у котельні. Там мене і бомбили, там я відрізав собі ногу».

Що підтримувало на фронті

На питання про те, що саме його підтримувало, Костянтин відповів: «Багато чого не зробив для доньки. Батько пропустив випускний, батько пропустив весілля. Через війну. Що ще підтримувало? Поклавши руку на серце, скажу так: я ж не вийду з позиції, сказавши, ну все, я пішов додому. Коли я йшов на війну, то я знав, куди йду. Я залишився сам — треба було сповіщати своїх хлопців, командування про те, коли чую техніку ворожу, щоб всі знали. Для підзарядки мені скидали павербанки, їжу, воду, речі. Потім наші FPV залітали прямо до мене в укриття, я їх відключав, складав, відключав від них батарею, щоб заряджати рацію».

Реакція на пропозицію здатися

На переконання Костянтина, його евакуація повітрям стала повним шоком для ворога.

Коли вони мені пропонували здатись в полон, я відповів їм: «Русский военный корабль, иди на…й».

«Зараз сподіваюсь на те, як каже наш славетний Мадяр (командувач Силами безпілотних систем ЗСУ — Ред.), що хробаки вже в землі, що їх вже немає. А ось самого себе я запитую про те, чи вірю в те, що живий, що у тилу, адже міг вийти звідти тоді, коли закінчиться війна. Іншого я не очікував. Але, як бачите, хлопці врятували», — розповів Костянтин.

Майбутнє пенсіонера

«Ким я бачу себе у майбутньому? Наступного року я стану пенсіонером. Дружина мені каже, що досить служити, що треба сидіти дома. Якщо не вийде сидіти вдома, то повернусь до хлопців, на тилову роботу. Розглядаю такий варіант. Можливо, буду волонтерити», — каже Костянтин Власенко.

Шлях до служби

Про те, як він потрапив на службу, Костянтин розповідає окремо: «Мене не хотіли брати, оскільки у мене була і бронь, і раніше я не служив. Я був не цікавий військомату. У 2022 році всі ми пам’ятаємо, які були черги. Я шукав зв’язків, щоб без черги… Я не міг по кілька діб стояти у черзі, оскільки треба було йти на роботу».

Технічні деталі безпрецедентної евакуації

Деталі того, як вперше в історії війн пораненого бійця евакуювали повітряним шляхом за допомогою БПЛА, розповіли в оборонній компанії Gurzuf Defence, яка є виробником.

Операція, якої раніше ніхто не проводив. Без готових протоколів, без попереднього досвіду, без права на помилку. Надзвичайно складна, ризикована, але необхідна. Для цієї безпрецедентної місії військові обрали наш важкий гексакоптер Heavy Shot «АЮДАГ 6». Спочатку пораненому доставили спеціальне спорядження з карабінами, а згодом відправили сам борт, обладнаний лебідкою. За вказівками побратимів, які безперервно були на зв’язку, боєць самостійно закріпився на евакуаційній системі. Так розпочався найвідповідальніший етап — політ із людиною.

Представники компанії в коментарі для ТСН.ua уточнили, що висота польоту гексакоптера була на рівні до 150 метрів. Дрон провів у повітрі 1 годину 14 хвилин та 36 секунд, подолавши 62 кілометри.

Павло Фельдблюм, співзасновник Gurzuf Defence, зазначив:

Ми ніколи не ставили собі за мету створити суто евакуаційний борт — ми створили важку модульну багатозадачну платформу. Звісно, ми завжди розуміли, що дрон із такою вантажопідйомністю має бути здатним виконувати й рятувальні місії. Водночас ми не вважаємо, що повітряна евакуація може стати серійною історією. Коли я чую про тисячі таких місій або про те, що дрони дозволять масово вкладатися в «золоту годину», — це поки що більше відсилає нас до Рея Бредбері чи Станіслава Лема. Ризики для пораненого в небі надто високі. Кожна така місія — унікальна операція, яку потрібно окремо готувати під конкретну ситуацію на конкретній ділянці фронту. Повітряний шлях — це крайній варіант, коли іншого шансу врятувати людину вже не залишається. Ми зробимо все, щоб кожен HEAVY SHOT «АЮДАГ 6» був здатен у потрібний момент допомогти врятувати життя наших людей.