Між Україною та Польщею спалахнув новий дипломатичний конфлікт, спричинений рішенням Львівської обласної ради проголосити 2027 рік Роком Української повстанської армії (УПА) та її головного командира Романа Шухевича. Ця ініціатива викликала різку критику з боку польських політиків та посадовців, що призвело до заяви про внесення ініціатора резонансної ухвали до списку небажаних осіб у Польщі.
Причини конфлікту: вшанування УПА та історичні суперечки
Рішення Львівської обласної ради збіглося з нещодавнім загостренням відносин між країнами, зокрема через присвоєння президентом України Володимиром Зеленським Окремому центру спеціальних операцій «Північ» найменування «імені Героїв УПА». Польські політики розглядають вшанування УПА та Романа Шухевича як надзвичайно чутливе питання, зважаючи на історичні суперечки, пов’язані з Волинською трагедією та польсько-українським протистоянням під час Другої світової війни.
Реакція вищого керівництва Польщі
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив занепокоєння, зазначивши, що це рішення може нівелювати значні зусилля, докладені для відновлення відносин між Києвом та Варшавою.
Нас це дратує. Ми не розуміємо такого рішення. Насамперед воно суперечить інтересам самої України. Я вже обговорював це питання з президентом Володимиром Зеленським. Хоча він не несе відповідальності за це рішення, я попереджав його, що подібні жести значно ускладнюють роботу друзів України.
— Дональд Туск
Туск також закликав українську владу уникати кроків, які можуть послабити позиції прихильників європейської інтеграції України. На його думку, рішення львівських депутатів може стати аргументом для тих, хто виступає проти вступу України до Європейського Союзу.
Якщо противники вступу України до Європейського Союзу шукають привід виступити проти цього, то депутати Львівської області фактично дали їм такий привід.
— Дональд Туск
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш назвав рішення неприйнятним, підкресливши, що воно поглиблює розкол між країнами. Речник польського МЗС Мацей Вевір також зазначив, що такі дії суперечать європейським цінностям та добросусідському характеру відносин між Варшавою та Києвом.
Конкретні кроки: персона нон грата та перегляд партнерства
Депутат польської партії «Право і справедливість» Радослав Фогель запропонував оголосити персонами нон грата в Польщі всіх, хто голосував за відповідне рішення. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив про підписання подання щодо внесення до списку небажаних осіб депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети, який виступив ініціатором проголошення 2027 року роком УПА та Романа Шухевича.
Я підписав клопотання про внесення до списку небажаних осіб у Республіці Польща депутата Львівської обласної ради С. Шеремети — реконструктора „Галичини“ Ваффен-СС, автора ідеї проголошення 2027 року роком Р. Шухевича, командира УПА, який віддавав накази про виселення та вбивство поляків.
— Радослав Сікорський
Це призвело до того, що дипломатичне протистояння вийшло за межі політичних заяв і переросло в конкретні дії польської сторони щодо українського регіонального депутата.
Реакція на рішення Львівської облради торкнулася й рівня місцевого самоврядування в Польщі. Мери Кракова та Перемишля ініціювали перегляд партнерських відносин зі Львовом.
Мер Перемишля Войцех Бакун звернувся до міського голови Львова Андрія Садового з закликом публічно висловити позицію щодо ухвали обласної ради та дистанціюватися від неї. Він також попросив міську раду Перемишля розглянути можливість призупинення або припинення партнерства зі Львовом, заявивши, що подальші дії залежатимуть від реакції львівської влади.
Партнерство міст спирається на взаємну повагу, зокрема до історичної пам’яті обох спільнот. Якщо одна сторона вшановує винуватців злочинів проти предків іншої, міська рада має оцінити, чи може співпраця продовжуватися у нинішній формі.
— Войцех Бакун
Бакун наголосив, що можливе обмеження партнерства не вплине на гуманітарну допомогу українцям, які постраждали від російської війни.
Схожу ініціативу висунув мер Кракова Лукаш Гібала, який запропонував тимчасово призупинити партнерські відносини зі Львовом і підготував відповідний проєкт рішення для міської ради. Він підкреслив, що це тимчасовий захід, а не остаточний розрив співпраці.
Ми всі знаємо, що Україна є жертвою агресії з боку Росії. Ми підтримуємо Україну в цій боротьбі, нам важливі партнерські відносини з Україною, але ці відносини мають будуватися на основі історичного примирення.
— Лукаш Гібала
Позиція України та подальші наслідки
У Міністерстві закордонних справ України зазначили, що останнім часом Києву та Варшаві вдалося досягти значного прогресу у двосторонніх відносинах, зокрема у сфері безпеки, оборони, пошукових робіт та історичного діалогу. У цьому контексті українське дипломатичне відомство назвало рішення Львівської облради контрпродуктивним.
У цьому контексті вважаємо, що нещодавнє рішення Львівської облради, яке зачіпає вимір чутливих історичних питань двостороннього порядку денного, є контрпродуктивним для наших актуальних зусиль, спрямованих на подальшу розбудову українсько-польських відносин, розв’язання проблемних питань на тлі повномасштабної російської агресії та безпрецедентних безпекових загроз для наших двох країн і регіону в цілому.
— МЗС України
Водночас українське відомство наголосило, що рішення було ухвалено регіональним органом місцевого самоврядування, депутати якого є виборними представниками громади і не перебувають у підпорядкуванні центральної влади.
Україна закликала польських колег утримуватися від емоційних відповідей, які можуть нашкодити досягнутому прогресу, та підтвердила готовність вирішувати суперечливі питання дипломатичним шляхом.
Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький висловив думку, що рішення Львівської обласної ради про проголошення 2027 року роком Романа Шухевича та УПА не набуде чинності. За його словами, Варшава отримала відповідні запевнення від представників президента України, а після втручання польської сторони резолюція зникла з вебсайту Львівської обласної ради.
Призупинення військової допомоги: чутки та реальність
На тлі скандалу з’явилася інформація про те, що Польща нібито призупинила постачання масштабного пакета військової допомоги Україні. За даними джерел, голосування у Львівській облраді відбулося саме в той час, коли польська сторона готувалася відправити Україні значний пакет військової допомоги. Наразі тривають переговори щодо врегулювання ситуації. Однак, публічного підтвердження такого рішення з боку польської влади наразі немає.
Це питання вшанування УПА вже неодноразово ставало причиною публічних суперечок між Україною та Польщею. Наприкінці травня 2026 року присвоєння центром спецоперацій «Північ» найменування «імені Героїв УПА» також викликало критику з польського боку.
