Україна приєдналася до нової програми закупівель озброєнь НАТО
Нове партнерство відкриває додаткові можливості для українського оборонно-промислового комплексу та спрощує процес постачання військової техніки.
Розширення співпраці з Альянсом
Україна отримала можливість закуповувати зброю, боєприпаси та військову техніку через централізоване закупівельне агентство НАТО. Це значно спрощує та здешевлює постачання озброєння, а також відкриває українським оборонним підприємствам доступ до контрактів із країнами Альянсу.
Про це повідомило Агентство НАТО з підтримки та закупівель (NSPA) у четвер, 22 жовтня. Україна приєдналася до програми партнерства у сфері безпекового співробітництва (SCSP), створеної для зміцнення військово-промислової співпраці та забезпечення довгострокової підтримки Києва.
Нова угода дозволить Україні користуватися перевагами централізованої системи закупівель НАТО. Водночас українські компанії зможуть брати участь у тендерах та постачати військову техніку й послуги союзникам.
Це партнерство допоможе тісніше пов’язати українську промисловість із можливостями для зростання, а також дозволить союзникам і партнерам перейняти українські інновації та оперативний досвід, перевірений на полі бою.
— Жаклін Борсбум, директорка з оперативної підтримки NSPA.
Історія та учасники програми
Програму SCSP започаткували у 2025 році для організації стабільної військової підтримки України через спільні закупівлі. Наразі вона об’єднує сім учасників: Бельгію, Люксембург, Норвегію, Швецію, Велику Британію, штаб-квартиру НАТО та Україну.
У NSPA нагадали, що ще у квітні 2025 року Північноатлантична рада дозволила агентству безпосередньо проводити тендери та укладати контракти з українськими оборонними підприємствами.
Спільні закупівлі також дозволяють країнам НАТО об’єднувати замовлення, завдяки чому можна отримувати вигідніші ціни та скорочувати витрати на військову продукцію.
Фінансова та матеріальна допомога Україні
Від початку повномасштабного російського вторгнення через цільовий фонд Комплексного пакета допомоги (CAP) для України мобілізували близько 400 млн євро. Ці кошти спрямовували на медикаменти, пальне, критичну інфраструктуру та посилення кібербезпеки.
Окремо ще 219 млн євро виділила Коаліція розвитку ІТ-спроможностей для модернізації цифрових оборонних можливостей України. Крім фінансової підтримки, держави-союзники передали Україні мільйони літрів пального.
Інтеграція українського ОПК та виклики
У НАТО розраховують, що розширення закупівельної співпраці не лише спростить забезпечення української армії, а й допоможе інтегрувати український оборонно-промисловий комплекс у систему постачання Альянсу.
Водночас, залишаються проблеми з постачанням деяких видів американського озброєння. За даними Kyiv Independent, міністр оборони США Піт Гегсет досі не погодив передавання значної партії ракет-перехоплювачів Patriot, уже оплаченої союзниками України. Українські посадовці припускають, що затримка може мати політичні причини. За словами Президента України, США наразі передають Україні лише 12 таких ракет на місяць, хоча вони критично необхідні для захисту від російської балістики.
Частину боєприпасів Київ отримує через програму НАТО PURL, а також намагається домовитися про постачання безпосередньо з країнами, які мають власні запаси Patriot. Станом на 19 жовтня, погодження американської сторони на передавання оплаченої партії ракет усе ще не було.
Міжнародна підтримка та різні погляди
Тим часом, Норвегія готує новий масштабний пакет підтримки України. Парламент країни планує виділити близько 9 млрд євро фінансової та оборонної допомоги на 2027 рік. Голова норвезького парламенту Масуд Гараххані запевнив, що всі політичні сили підтримують це рішення, наголосивши: “У цьому парламенті ми не залишаємо наших друзів і союзників та не зраджуємо наші цінності. Ви серед друзів”.
На противагу цьому, раніше Румен Радев розкритикував продовження військової допомоги Україні, заявивши, що стратегія «миру через силу» нібито не виправдала себе. На його думку, завершення війни залежить передусім від дипломатії, а не постачання озброєнь. Він також попередив про ядерні ризики та закликав відновлювати канали спілкування з Росією. Раніше Болгарія відмовилася від участі в «коаліції охочих».
