В Україні готуються до масштабних змін у правилах мобілізації та бронювання військовозобов’язаних. Нові механізми спрямовані на більш ефективне поповнення лав армії та водночас на підтримку критично важливих підприємств. Детальніше про те, кого торкнуться ці зміни та які обмеження чекають на ухилянтів, з’ясовував ТСН.ua.
Реформа бронювання: нові критерії та обмеження
Кабінет Міністрів України оприлюднив нові зміни до правил бронювання, які вже набули чинності. Відтепер навіть підприємства оборонного та енергетичного секторів не матимуть автоматичного права бронювати всіх своїх працівників. Зміни передбачають перегляд критеріїв важливості підприємств та введення жорсткіших вимог.
Прем’єр-міністр України Сергій Шмигаль анонсував розробку нового суспільного договору щодо мобілізаційних зобов’язань до 1 грудня. Він наголосив на необхідності чітко розрізняти реальну критичність підприємств від економічних показників, таких як висока заробітна плата чи відсутність податкових боргів. За його словами, до критично важливих галузей належать енергетика, оборонно-промисловий комплекс, зв’язок, житлово-комунальні послуги, аптеки, продовольство та логістика. Однак, деякі підприємства потрапляли до списків критично важливих, в основному завдяки цим економічним критеріям, а не через свою безпосередню важливість для держави.
Це дуже важливо. Тому що заробітна плата і відсутність податкових боргів — це не одне і те саме, що критичність підприємства. Це важливо, це дає додаткові надходження, але це не дорівнює критичності. Критичне — це енергетика, оборонно-промисловий комплекс, зв’язок, житлово-комунальні сервіси, аптеки, продукти, логістика і так далі. Але є підприємства, велика вже кількість, які туди потрапили в більшій мірі через заробітну плату і відсутність податкових боргів. Тому відділяємо критичність від економіки.
— Сергій Шмигаль
Народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що відтепер критично важливими можуть бути лише 13 галузей. Сфери освіти, науки, послуг та медіа виведені зі списку, але за окремим зверненням через Координаційний центр можливе їх включення.
Нардепка Ірина Фріз висловила занепокоєння щодо дисбалансу, який виникає через жорсткі вимоги до бізнесу та відсутність спеціальної відповідальності для чиновників за затягування рішень.
Основні зміни згідно з постановою №1328
Постанова Кабінету Міністрів №1328, оприлюднена 26 жовтня, вносить суттєві зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних.
Перегляд критеріїв критичності
Державні органи мають протягом 10 днів після набрання чинності постановою оновити критерії та перевірити підприємства. Якщо підприємство отримало статус критично важливого на підставі критерію, який буде виключено, цей статус буде скасовано. Інші рішення діятимуть до завершення терміну їх дії.
Обмеження для підприємств ОПК та енергетики
Для підприємств паливно-енергетичного комплексу та оборонно-промислового комплексу граничний рівень бронювання встановлено на рівні 95%. У межах цього ліміту обов’язково бронюватимуть усіх військовозобов’язаних, безпосередньо залучених до виробництва. Підвищити цей ліміт зможуть Міноборони або Міненерго за рекомендаціями нового Координаційного центру.
Координаційний центр з організації бронювання
При Кабміні створюється Координаційний центр, який надаватиме рекомендації щодо визначення критичності підприємств та збільшення бронювання понад 50%. Рішення ухвалюватимуться уповноваженими державними органами. Після збільшення ліміту на бронювання через “Дію” надаватиметься 10 робочих днів, інакше рішення втратить чинність.
Врахування осіб з відстрочками
Працівники з іншими підставами для відстрочки, зокрема багатодітні батьки та опікуни, враховуватимуться під час розрахунку квоти бронювання.
Термін дії старих рішень та анулювання
Раніше надані Міноборони підвищені ліміти зберігаються в межах терміну критичності підприємства, але не довше ніж до 8 грудня 2026 року. Рішення, прийняті після 8 грудня 2025 року, також обмежені зазначеним у них терміном. Після завершення дії підвищеного ліміту керівник матиме п’ять робочих днів для анулювання наданих відстрочок через “Дію”.
Відмова у розгляді збільшення ліміту
Систематичні порушення керівником правил військового обліку можуть стати підставою для відмови у розгляді збільшення ліміту. Це стосується двох чи більше документально підтверджених порушень за останні 12 місяців та/або притягнення керівника до адміністративної відповідальності.
Терміни розгляду питань бронювання
Для отримання статусу критичності встановлено такі терміни: до семи робочих днів на первинний розгляд документів, до календарного місяця на рекомендації Координаційного центру та до трьох робочих днів на рішення уповноваженого органу.
Бронювання для представництв донорських установ
Для представництв донорських установ та виконавців проєктів міжнародної технічної допомоги квота бронювання становить до 50% військовозобов’язаних, залучених до одного проєкту, але не більше семи осіб. За рішенням держсекретаря Кабміну, за рекомендаціями Координаційного центру, ця кількість може бути збільшена в межах квоти 50%.
Новий механізм: 100% бронювання за умови добровільного залучення до армії
Прем’єр-міністр Сергій Шмигаль запропонував механізм, який передбачає можливість стовідсоткового бронювання працівників підприємств. Умовою є регулярне добровільне залучення частини персоналу до лав армії. Компанії зможуть отримати повне бронювання, якщо будуть регулярно направляти частину своїх працівників на військову службу на добровільних засадах. Працівник знатиме, куди його направляють, на яку посаду та на який термін. За ним зберігатиметься робоче місце, і, можливо, заробітна плата.
Цей механізм має бути спільно розроблений Міністерством оборони, Міністерством економіки та представниками бізнесу.
Народний депутат Олег Синютка розкритикував цю ініціативу, вважаючи її некоректною. Політолог Ігор Рейтерович також вважає, що це спроба влади перекласти відповідальність на бізнес.
Це як? Керівник підприємства викликає до себе 10 працівників і каже: „От ти завтра йдеш в українське військо, тому що ці дев’ять залишаться“. Завтра цей працівник, напевно, звільниться з роботи. Чи, можливо, навпаки, якщо серед цих людей є хтось, хто справді бажає на цьому етапі взяти в руки зброю і захищати країну зі зброєю в руках, ну, то йому не треба вказівка начальника чи керівника.
— Олег Синютка
Так виглядає, що є підприємство, на ньому є, наприклад, 100 працівників. Значить, ми на 90 працівників дамо броню, але 10 ви повинні відправити до армії. … Тобто такими діями, я так розумію, намагаються перекласти відповідальність конкретно на підприємство. Щоб вони самі на підприємстві обирали людей, яких треба буде відправити по мобілізації. Визначити, хто цими питаннями буде займатися і так далі.
— Ігор Рейтерович
Народний депутат Олександр Федієнко висловив стурбованість тим, що окремі підприємства можуть заробляти на бронюванні, і закликав посилити перевірки компаній.
Перегляд підстав для відстрочки та обмеження для ухилянтів
Окрім питань бронювання, активно обговорюється перегляд підстав для отримання відстрочки від мобілізації, особливо для осіб, які отримали їх з сімейних причин, а також для здобувачів освіти. Прем’єр-міністр Сергій Шмигаль пояснював необхідність такого перегляду стрімким зростанням кількості відстрочок.
Народна депутатка Мар’яна Безугла виступила з радикальною пропозицією скасувати відстрочки для всіх, включно з депутатами.
Водночас, уряд критикують за те, що він обирає “найлегший шлях”, замість того, щоб змусити ухилянтів йти до війська. Військовий Сергій Гнєзділов наголошує, що першочергово слід зайнятися мільйонами ухилянтів, які не оновлюють свої дані та переховуються.
Але ж ви просто знову робите те, що вам простіше і швидше зробити: розбронювати певну кількість людей, і мобілізувати їх, бо про них є всі дані в системах. Самі злісні порушники так і залишаються непритягнутими до відповідальності. Їхній злочин — триватиме. І сьогодні це найважливіше запитання: що ви будете робити з ними. Якщо на нього не знайдеться відповіді, ви отримаєте лише зниження економічної активності, ефект від такої мобілізації буде мінімальним, бо вчорашні розброньовані повторюватимуть шлях тих, хто ховається в своїх квартирах от вже пʼятий рік.
— Сергій Гнєзділов
За приблизними підрахунками, в Україні налічується від 200 до 300 тисяч чоловіків, які перебувають у самовільному залишенні частини (СЗЧ), та від 1,3 до 1,5 мільйона чоловіків, які ухиляються від військової служби.
Прем’єр-міністр Сергій Шмигаль анонсував, що Верховна Рада розгляне законопроєкт про суворіше покарання за ухилення від мобілізації та самовільне залишення частини. За його словами, статистика свідчить, що тих, хто має відстрочку, більше, ніж тих, хто служить, а тих, хто переховується, суттєво більше, ніж тих, хто служить.
Представник парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський зазначив, що Кабінет міністрів та Міністерство оборони не мають повноважень посилювати відповідальність чи застосовувати негативні аспекти до ухилянтів. Це може зробити лише Верховна Рада.
Водночас, деякі парламентарі не виключають посилення обмежень, пов’язаних з банківськими рахунками, арештом майна та позбавленням права керувати транспортом. Також можуть бути обмеження щодо видачі паспортів, дозволів на користування зброєю та надання послуг у ЦНАПах.
Статистика мобілізації та втрат
Оцінити загальні масштаби мобілізації можна за озвученими показниками. Президент Володимир Зеленський повідомив, що протягом 2024 року Україна мобілізувала приблизно 30 тисяч людей щомісяця, що є найвищими темпами за час повномасштабної війни. Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Україні щомісяця потрібно мобілізовувати не менш як 30 тисяч людей для підтримки наявних сил.
Виходячи з приблизної цифри 30 тисяч мобілізованих на місяць, за 2024–2026 роки можна очікувати близько 960 000 осіб. Проте це арифметична оцінка, яка не враховує звільнення зі служби, втрати, переведення тощо.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про 27 тисяч убитих і поранених українських військових щомісяця. Водночас, журналіст Юрій Бутусов спростовує цю інформацію, стверджуючи, що реальні втрати значно менші.
Президент Володимир Зеленський зазначав, що російська армія щомісяця втрачає близько 43 тисяч військових, з яких 20-25 тисяч гинуть.
Зміни в мобілізаційних правилах та підходах до бронювання є важливим етапом у забезпеченні обороноздатності країни. Водночас, важливою залишається ефективна боротьба з ухилянням від військової служби та справедливий розподіл мобілізаційного навантаження.
