Унікальна осіння традиція острова Корву

Щороку, коли настає осінь, мешканці невеликого португальського острова Корву, де проживає близько 450 людей, вдаються до надзвичайної традиції. Протягом п’яти ночей поспіль вони повністю вимикають вуличне освітлення. Ця, здавалося б, невелика дія має глибоке екологічне значення, спрямоване на захист найвразливіших мешканців острова – молодих морських птахів.

Чому штучне світло стає небезпечним для пташенят

Причина такої незвичної ініціативи полягає в тому, що штучне світло від вуличних ліхтарів дезорієнтує пташенят під час їхнього першого, найважливішого польоту до океану. Замість того, щоб летіти до відкритого моря, керуючись природними орієнтирами, такими як місяць і зорі, молоді птахи спрямовуються до яскравих вогнів селищ. Це призводить до того, що вони стикаються з будівлями, отримують травми та падають на землю. Опинившись на суходолі, вони не в змозі самостійно піднятися в повітря, і, на жаль, багато з них гинуть від виснаження, під колесами автомобілів або стають здобиччю місцевих хижаків.

Атлантичні буревісники: рідкісні птахи, які потребують захисту

Скелясті береги острова Корву є домівкою для атлантичних буревісників (Calonectris borealis). Ці птахи проводять переважну більшість свого життя в океанських просторах, повертаючись на сушу виключно для розмноження. Протягом трьох місяців пташенята залишаються у своїх гніздах, а потім, уночі, здійснюють свій перший виліт до води. Саме під час цього критично важливого польоту штучне світло стає для них смертельною пасткою.

Особливо гостро ця проблема стоїть для Азорського архіпелагу, адже саме тут гніздиться приблизно три чверті світової популяції атлантичних буревісників. Це робить зусилля мешканців Корву ще більш значущими для збереження цього виду.

Від стихійних рятувальних акцій до офіційної екологічної програми

Історія цієї традиції розпочалася у 1991 році, коли місцеві мешканці вперше помітили масову загибель молодих птахів біля своїх домівок. Це спонукало людей організовувати добровільні рятувальні акції, які з часом поширилися на інші острови. Починаючи з 2019 року, планове вимкнення вуличних ліхтарів на кілька ночей перетворилося на офіційну та надзвичайно важливу частину екологічної програми зі збереження птахів.

Спільними зусиллями: роль громади та волонтерів

Хоча вуличне освітлення вимикається, подачу електроенергії на острові повністю не припиняють. Важливі для безпеки об’єкти продовжують функціонувати, а мешканцям не наказують вимикати світло у своїх оселях. Проте, багато людей добровільно приглушують світло у своїх будинках, демонструючи свою прихильність до збереження природи. У цей час волонтери, серед яких екологи, цілі родини з дітьми та молодь, уважно обходять вулиці Віла-ду-Корву, єдиного селища на острові, шукаючи птахів, які все ж таки впали на землю. Знайдених птахів тимчасово поміщають у картонні коробки з отворами для повітря, а наступного дня випускають на узбережжі біля моря. Ця спільна робота показує силу громади, яка об’єднується задля спільної мети.

Вражаючі результати та заклик до дії

Починаючи з 2015 року, завдяки зусиллям на Азорських островах, вдалося зберегти життя понад 30 тисячам молодих буревісників, з яких близько шести тисяч були врятовані саме на Корву. Офіційна програма SOS Cagarro, запущена португальською владою у 1995 році, тепер діє на всіх дев’яти островах архіпелагу. За даними мовника RTP, за весь час проведення ініціативи вдалося врятувати понад 100 тисяч птахів, зокрема понад 7500 пернатих лише протягом 2025 року. Кампанія 2026 року триватиме від 15 жовтня до 15 листопада, а природоохоронне товариство SPEA організовуватиме волонтерські патрулі на кількох островах, включаючи Корву.

Екологи наголошують, що мінімізація штучного світла вночі є найефективнішим способом захисту молодих птахів. Тому вони закликають місцеві органи влади, комерційні структури та пересічних громадян свідомо вимикати або приглушувати освітлення в період, коли пташенята здійснюють свій перший політ до океану. Ця практика острова Корву є чудовим прикладом того, як невелика спільнота може зробити значний внесок у збереження біорізноманіття, демонструючи повагу до природи та її мешканців.