Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере розповів про спільну телефонну розмову з президентом Фінляндії Александром Стуббом та Володимиром Путіним, яка мала на меті донести до Кремля європейську позицію щодо війни в Україні. Осло та Гельсінкі хотіли, щоб російський лідер чув не лише американський погляд на можливе завершення конфлікту.
Європейські сигнали в Кремлі: чому посередники – це проблема?
Як зазначив Йонас Гар Стере, існує занепокоєння, що частина європейських сигналів не доходить до Кремля через американських посередників.
Я не думаю, що Путін змінить свою думку, але він дуже чітко чує нашу позицію. Мене непокоїть, що деякі з цих повідомлень не доходять до нього, коли американці з ним розмовляють.
— Йонас Гар Стере, прем’єр-міністр Норвегії, в інтерв’ю NRK.
Перший прямий контакт із липня 2025 року
27 жовтня 2023 року Стубб і Стере провели телефонну розмову з Путіним. Метою було передати йому позицію України перед майбутньою зустріччю в Абу-Дабі та наголосити на необхідності припинення атак на енергетичну інфраструктуру. Це був перший прямий контакт російського диктатора з європейськими лідерами, які підтримують Київ, з липня 2025 року.
Після розмови у Кремлі заявили, що мир можливий лише на умовах Росії та з урахуванням її інтересів, звинувативши у затягуванні війни Захід. За даними Reuters, Путін відмовився від будь-яких компромісів щодо захоплення всього Донбасу. Європейські лідери після цього зв’язалися із Зеленським для обговорення деталей.
Як зупинити затягування війни: фокус на деескалації
Головною темою розмови, за словами Стере, було питання зупинення затягування війни.
Ми зі Стуббом були зосереджені на тому, що має відбутися, щоб ця війна не тривала нескінченно місяцями, з новими смертями людей, і щоб знайти рішення.
— Йонас Гар Стере.
Норвегія виступає за конкретні кроки з деескалації. До них належать:
- Припинення ударів по енергетичній інфраструктурі в Україні та Росії.
- Припинення атак на судна, які перевозять українське зерно.
- Обміни військовополоненими.
Територіальна цілісність та гарантії безпеки
Йонас Гар Стере також прокоментував можливість завершення війни без офіційної відмови України від окупованих територій.
Сьогодні Росія контролює майже 20% української території. Україна ніколи не підпише угоду, яка визнає втрату території, але чи зможе вона прийняти нинішню лінію фронту як реальність і відправну точку — це вже інше питання.
— Прем’єр-міністр Норвегії.
Одним із центральних питань залишаються майбутні гарантії безпеки для України.
Головне питання полягає в тому, які гарантії безпеки можуть бути надані Україні після мирної угоди. Путін визнає, що це головне питання.
— Йонас Гар Стере.
Реакція союзників та побоювання ЄС
Розмова відбулася напередодні очікуваних у листопаді переговорів між українськими та російськими представниками в Абу-Дабі — перших очних переговорів із лютого.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що ця телефонна розмова нібито не принесла нічого нового, а європейські країни, за його словами, лише прагнуть отримати власну роль у переговорному процесі.
Телефонні переговори лідерів Фінляндії та Норвегії з Путіним викликали критику серед європейських союзників України. Як пише The Telegraph, окремі політики побоюються, що такі самостійні ініціативи можуть зіграти на руку Кремлю напередодні мирних переговорів за посередництва США.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила “дуже скептичне” ставлення до цієї ініціативи, наголосивши на необхідності єдності Європи. Прем’єр Швеції Ульф Крістерссон повідомив, що його та інших європейських лідерів не поінформували про заплановану розмову.
Країни ЄС наразі намагаються узгодити спільний формат участі в можливих переговорах із Москвою. Європейські посадовці побоюються, що неузгоджені контакти з Путіним дозволять Росії використати розбіжності між союзниками України.
Інші важливі деталі
Росія не планує запрошувати європейські держави до переговорів щодо врегулювання війни в Україні. Переговори між Україною, США та Росією щодо завершення війни можуть відбутися вже 10 листопада в Абу-Дабі — одразу після проміжних виборів у Сполучених Штатах.
За чотири роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну експорт індійських боєприпасів та пов’язаної військової продукції до Європи зріс майже у 18 разів.
