США торгують територіями України: План Трампа, європейські лекції Путіна та тристоронні переговори
Кремль уникає конкретних дат тристоронніх переговорів з Україною та США в Абу-Дабі, заявляючи, що європейці можуть купити туди квитки. Це відбувається на тлі заяв Дональда Трампа про “значний прогрес”. Тристоронні переговори США-Україна-Росія попередньо заплановані на 4 листопада в Абу-Дабі, про що заявив польський прем’єр Дональд Туск. Однак, ані американська, ані українська сторони офіційно не підтвердили цю дату. Російська сторона, в свою чергу, заявила про готовність зустрітися після 4 листопада, тобто після проміжних виборів до Конгресу США 3 листопада. Це голосування має визначити, чи втратять республіканці більшість у Палаті представників чи Сенаті. У разі повного контролю демократів над Конгресом, Дональд Трамп може стати “кульгавою качкою” та опинитися під загрозою численних розслідувань, включаючи можливість нового імпічменту.
Президент РФ Володимир Путін, який, ймовірно, вважає, що час працює на нього, розуміє це. Саме тому він не давав згоду на відновлення тристоронніх переговорів до виборів у США. Ці вибори вже супроводжуються зняттям санкцій з російського дизельного палива та запрошенням російського посадовця на саміт G20 у Маямі в середині грудня.
Президент України Володимир Зеленський наголошує на важливості проведення тристоронньої зустрічі до можливого саміту Трампа, Сі Цзіньпіна та Путіна в Китаї на саміті АТЕС у середині листопада. Цей саміт вже охрестили “Ялтою-2” щодо нового переділу світу. Президент США стверджує, що незабаром відбудеться зустріч “із Зеленським і Путіним, і буде досягнуто значного прогресу”. Проте, з заяви Трампа незрозуміло, чи йдеться про особисту зустріч Зеленського та Путіна, на чому наполягає українська сторона, чи про окремі зустрічі Трампа з кожним з них.
Чекаючи на тристоронні переговори: чого очікувати?
Які ж наслідки може мати відновлення тристороннього формату переговорів? Чим завершився дзвінок європейських лідерів до Путіна? І як все може змінитися після виборів до Конгресу 3 листопада?
У середу, 28 жовтня, перебуваючи з візитом до Нідерландів, Володимир Зеленський висловив сподівання, що перша від лютого цього року зустріч у тристоронньому форматі з росіянами може відбутися між 6 і 10 листопада. Це на кілька днів пізніше, ніж дата, названа Дональдом Туском. Це може свідчити про навмисне відтягування Кремлем дати переговорів, аби скасувати їх в останній момент, залежно від результатів проміжних виборів до Конгресу США.
Заява польського прем’єра пролунала у вівторок, 27 жовтня, одразу після телефонної розмови президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єра Норвегії Йонаса Гар Стьоре з Путіним. Цей дзвінок відбувся за запитом європейців і, за словами українського міністра закордонних справ Андрія Сибіги, був скоординований з Україною. Путіну були передані сигнали від Зеленського щодо негайного припинення вогню та особистої зустрічі.
Росія пов’язує питання територій із закінченням війни і гарантіями безпеки та можливими форматами цих гарантій. Наші партнери не могли глибоко йти в питання територій, тому що знають, що це для нас червона лінія. Це питання можуть обговорювати тільки лідери держав, які воюють, і тільки на своєму рівні. Ні в кого іншого повноважень немає.
— Володимир Зеленський
Найбільш реальним майданчиком для зустрічі Зеленського з Путіним, разом із Трампом, вважається саміт G20 у Маямі в середині грудня. Проте, російський лідер свідомо уникає зустрічей з українським президентом ще з часів паризького саміту у грудні 2019 року. Навіть з європейськими лідерами Путін не бажає говорити. За інформацією Financial Times, під час телефонної розмови зі Стуббом та Стьоре, він перетворив її на півторагодинну історичну лекцію про “першопричини конфлікту”, майже не обговорюючи питання припинення вогню.
Розкол у Європі та позиція США
Як пишуть низка європейських видань, зокрема The Telegraph та Bild, дзвінок Стубба та Стьоре до Путіна спричинив розкол у Європі та конфлікт всередині НАТО. Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен висловила скептицизм щодо цієї ініціативи Фінляндії та Норвегії, яка не була узгоджена з іншими країнами.
Я не бачу жодних ознак того, що Росія прагне миру з Європою. Ні з огляду на гібридну війну, яка триває щодня, ні на Україну, де щодня здійснюються запеклі й агресивні атаки. Я вважаю, що нам потрібно зберігати єдність Європи, а не діяти поодинці.
— Метте Фредеріксен
У середу, 28 жовтня, Росія ще раз продемонструвала своє небажання серйозно говорити з європейцями. Помічник очільника Кремля Юрій Ушаков заявив, що європейська сторона не братиме участі в тристоронніх переговорах в Абу-Дабі.
Вони можуть туди потрапити, якщо куплять квитки, але ніхто не збирається запрошувати їх за стіл переговорів.
— Юрій Ушаков
Така поведінка Москви стає більш зрозумілою після “дизельної оборудки”, яка вказує на те, що адміністрація Трампа відкрито підтримує Росію. На думку польського міністра закордонних справ Радослава Сікорського, США обрали стратегію припинення війни за будь-яку ціну, щоб відновити економічне співробітництво з РФ. Однак, він наголошує, що умови завершення війни мають значення.
Американські переговорники помиляються, вважаючи, що ця війна — лише за території. Вони думають, що якщо Україна просто віддасть ці два останні міста на Донбасі, Путін зможе зберегти обличчя і війна закінчиться. Можливо, настане якесь перемир’я. Але Радянський Союз без України — це Росія без статусу великої держави. Щоб бути глобальною наддержавою, Росії потрібна Україна.
— Радослав Сікорський
Дійсно, останнім часом у своїх публічних заявах держсекретар Марко Рубіо неодноразово наголошував, що ця війна стосується Донбасу – одного регіону України. Це може вводити американську громадськість в оману, натякаючи на необхідність територіальних поступок з боку України для завершення війни. Рубіо при цьому не згадує про незаконне включення Росією чотирьох українських областей до своєї конституції, серед яких не лише Донецька та Луганська, а й про вимогу Кремля до США та НАТО відійти до кордонів 1997 року.
Цю війну не вдасться вирішити військовим шляхом. Вона може звершитися лише дипломатично. По суті, йдеться про 11% однієї частини цієї країни (України — Ред.), яку Росія хоче отримати, але не може захопити військовим шляхом, а Україна не бажає віддавати. І в України є вагомі причини не робити цього — це питання суверенітету та її довгострокової безпеки.
— Марко Рубіо
Більше того, американські ЗМІ повідомляють, що адміністрація Трампа може піти на ще більші поступки Путіну. За інформацією The New York Times, США розглядають можливість скасування санкцій щодо Російського фонду прямих інвестицій, який очолює Дмітрієв – головний представник Кремля на переговорах з Віткоффом. Financial Times також повідомляє, що після закінчення війни проти України, США пропонують Росії повернення американських компаній на її нафтовий ринок, а також спільне постачання російських енергоресурсів до Європи.
Прем’єр Нідерландів Роб Єттен коротко відповів на таку пропозицію:
Купувати російські енергоресурси — дуже тупа ідея.
