Роз’яснення Львівського окружного адміністративного суду щодо виплати одноразової винагороди військовослужбовцям
Нещодавно Львівський окружний адміністративний суд розглянув справу, яка стосувалася права військовослужбовця Національної гвардії України на отримання одноразової винагороди в розмірі 1 мільйона гривень. Незважаючи на укладення контракту до досягнення 25-річного віку та 189 підтверджених днів безпосередньої участі в бойових діях, суд відмовив у задоволенні позову. Ключовим фактором, що вплинув на рішення, стала дата укладення контракту.
Обставини справи
Військовослужбовець проходив строкову військову службу з жовтня 2019 року до травня 2020 року. Після завершення строкової служби, 13 травня 2020 року, він уклав контракт із військовою частиною Національної гвардії України. На той момент йому ще не виповнилося 25 років.
З початком повномасштабного вторгнення він продовжив свою службу та брав безпосередню участь у бойових діях. Згідно з документами військової частини, загальна тривалість такої участі становила 189 днів.
Військовослужбовець висловив переконання, що відповідає вимогам для отримання одноразової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №153. Він подав відповідний рапорт, однак військова частина відмовила у виплаті, посилаючись на те, що контракт було укладено ще до запровадження воєнного стану в Україні.
Судовий розгляд та аргументація
Після отримання відмови, військовослужбовець звернувся до суду. Він вимагав визнати відмову військової частини протиправною та зобов’язати її виплатити йому 1 мільйон гривень.
Суд ретельно проаналізував постанову Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 року, яка встановлює одноразову винагороду у розмірі 1 мільйона гривень для певних категорій військовослужбовців рядового, сержантського та старшинського складу. Однією з обов’язкових умов для отримання цієї винагороди є прийняття або призов на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років. Крім того, необхідно відповідати іншим установленим вимогам, зокрема щодо проходження служби та тривалості безпосередньої участі в бойових діях.
У цій конкретній справі, як наголосив суд, ключовим стало саме дата укладення контракту. Військовослужбовець підписав контракт 13 травня 2020 року, тоді як воєнний стан в Україні було запроваджено 24 лютого 2022 року.
Суд підкреслив, що проходження військової служби під час воєнного стану не тотожне прийняттю на службу саме в цей період. Тому, навіть 189 підтверджених днів участі в бойових діях не надають автоматичного права на виплату, якщо не була виконана інша обов’язкова умова – укладення контракту під час дії воєнного стану.
Військовослужбовець також посилався на постанову Кабміну №942 від 30 липня 2025 року, яка, на його думку, розширювала положення про виплату на певні категорії військовослужбовців, які перейшли зі строкової служби на контрактну. Однак суд зазначив, що ці зміни також передбачають укладення контракту саме під час воєнного стану. Оскільки позивач зробив це ще у травні 2020 року, нові положення не поширюються на його випадок.
Суд також не погодився з аргументом про можливу дискримінацію. За висновком суду, встановлені урядом умови відповідають меті програми – залученню молодих людей на військову службу за контрактом та підвищенню укомплектованості бойових підрозділів.
Рішення суду
Львівський окружний адміністративний суд у справі №380/14323/26 повністю відмовив у задоволенні позову військовослужбовця до військової частини Національної гвардії України. Суд дійшов висновку, що відмова у виплаті була правомірною, оскільки чоловік не відповідав обов’язковій умові щодо прийняття на військову службу саме під час воєнного стану.
Важливо зазначити, що це рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
