Міністр Калашник: Звітування про чужі досягнення чи реальні кроки відновлення?
Видання РБК-Україна провело аналіз звіту Міністра відновлення, інфраструктури та транспорту Миколи Калашника, представленого у Верховній Раді за перші 100 днів роботи. Матеріал викриває використання міністром показників та досягнень своїх попередників, а також піднімає питання щодо реального прискорення робіт та якісних змін під його керівництвом.
Відсутність суттєвих змін у показниках
Згідно з аналізом, більшість озвучених міністром цифр та фактів майже не змінилися порівняно зі звітами попередньої команди відомства. Це стосується ключових напрямків роботи міністерства.
Наприклад, щодо ремонту доріг державного значення, міністр заявив про відновлення майже 19 мільйонів квадратних метрів покриття. Однак, ще 20 липня поточного року міністерство звітувало про показник у 18,1 мільйона квадратних метрів.
Кількість проєктів з водопостачання також залишилася майже незмінною: 30 проєктів у звіті Калашника проти 29 у звіті попередньої команди.
Теплова генерація: проєкти на різних стадіях реалізації
Стосовно теплової генерації, міністр повідомив про 343 об’єкти розподіленої генерації, що перебувають у роботі, із сукупною проєктною потужністю майже 3,2 ГВт. Важливо зазначити, що це сумарна потужність об’єктів на різних стадіях реалізації. За планом, близько 1,5 ГВт буде введено в найближчі місяці, ще 800 МВт – у першому кварталі 2027 року. Щодо решти приблизно 0,9 ГВт, конкретних термінів не названо.
«Плани стійкості» та захист критичної інфраструктури
Бюджет регіональних «планів стійкості», спрямованих на захист критичної інфраструктури, був сформований ще за попереднього міністра Олексія Кулеби. Йдеться про 67,6 мільярда гривень. Микола Калашник підтвердив цю суму та зазначив, що використано майже 70% коштів.
Від координатора такої масштабної програми логічно було б очікувати не лише загального відсотка освоєння, а й регіональної картини: хто з виконавців відстає, де виникають проблеми та що міністерство робить для прискорення робіт. … Загальної картини виконання планів, яка дала б змогу оцінити темпи робіт у регіонах і проблемні ділянки, у доповіді не було.
— РБК-Україна
Щодо захисту критичної інфраструктури, міністерство назвало 601 критичний елемент (великі підстанції, об’єкти тепло- і водопостачання). За словами міністра, загальний рівень виконання робіт становить 72%, а бюджетне фінансування сягнуло 47 мільярдів гривень. Важливо, що це загальний рівень виконання робіт, а не частка повністю захищених об’єктів. Станом на кінець жовтня збудовано лише 109 захисних споруд, ще 134 планують завершити у листопаді, а 197 – у грудні. Для завершення розпочатих робіт та будівництва наступної черги захисту потрібно додатково близько 60 мільярдів гривень.
Автори матеріалу підкреслюють, що міністр не надав відповідей на ключові питання: чи прискорилося будівництво захисту за нового керівництва, наскільки критична інфраструктура реально готова до нових атак і що саме змінилося в організації цієї роботи.
Проєкти попередників в переліку досягнень
До переліку досягнень у галузі інфраструктури міністр також відніс проєкти, які були заплановані задовго до його каденції. Серед них:
- Відкриття пункту пропуску «Біла Церква — Сігету Мармацієй» на кордоні з Румунією.
- Фінансування прикордонної інфраструктури за кошти Європейського інвестиційного банку.
- Закупівля пасажирських вагонів.
- Проєкт із фінансування закупівлі нових локомотивів коштом ЄБРР.
Вирішення проблем чи реакція на них?
У галузі морських перевезень, після переходу більшої частини вантажопотоку з портів Великої Одеси до гирла Дунаю, нових рішень запропоновано не було. Народні депутати звернули увагу на критичні «вузькі» місця траси Одеса — Рені, яка забезпечує сухопутне сполучення з бессарабською частиною Одещини. Зокрема, міст на 139-му кілометрі працює в реверсному режимі. За словами міністра, підрядника на об’єкті досі не обрали, а роботи планують фінансувати з коштів на поточне утримання.
Більшість нових проєктів, запропонованих командою Калашника, видання характеризує як реакцію на вже наявні проблеми, а не результат завчасного планування.
Прикладами такої реакції є:
- Експериментальний проєкт із прискореного будівництва комбінованих водних переправ і під’їздів до них (планується облаштувати понад 20 таких переходів) за спрощеним порядком. Це вимушена відповідь на удари по мостах і загрози транспортному сполученню.
- Спрощення процедур оренди локомотивів, закупівлі запчастин і супутніх послуг для «Укрзалізниці». Це має допомогти швидше реагувати на дефіцит тягового рухомого складу після російських атак, але не вирішує проблему нестачі.
- Пілотний проєкт сполучення «поїзд + автобус» до Сум і Лозової. Це тимчасовий спосіб доправляти пасажирів до населених пунктів поблизу зон підвищеної небезпеки, а не системне рішення для організації перевезень у прифронтових регіонах.
Такі кроки, хоч і можуть бути виправданими в умовах війни, свідчать радше про реагування на наявні загрози, ніж про появу власної довгострокової стратегії міністерства.
Загальна картина загроз
Матеріал також згадує про масштабні удари по українській енергетиці та цивільних об’єктах, які відбулися, зокрема, в ніч проти 3 листопада. Ворог використав 289 дронів та 76 ракет, спрямованих на Київську, Харківську, Вінницьку та Дніпропетровську області. Зафіксовані «прильоти» у 23 локаціях.
