Інститут вивчення війни (ISW) аналізує нову стратегію Російської Федерації щодо України, яка полягає у переході до тактики виснаження. Цей підхід розроблений для компенсації військових невдач російської армії на полі бою.
Новий план Путіна: стратегія виснаження
На тлі зростання руйнівної сили ударів, Володимир Путін робить ставку на виснаження України. Кремль прагне зробити життя цивільного населення нестерпним, підірвати українську економіку, порушити її функціонування та ізолювати Київ від європейських партнерів.
Успіхи ЗСУ на полі бою підірвали теорію перемоги Путіна, що базується на припущенні, що окупанти зможуть продовжувати повільне та виснажливе, але послідовне просування на полі бою довше, ніж Захід підтримуватиме Україну.
— Звіт Інституту вивчення війни (ISW)
Втрати та перегляд військової теорії
За останні два місяці російські війська зазнали значних територіальних втрат, при цьому кількість загиблих у вересні-жовтні 2026 року сягнула майже 100 тисяч осіб. Ці реалії змусили Путіна переглянути свою стратегію. Тепер акцент робиться на кампанії далекобійних дронів і ракет, спрямованої на примушення України до капітуляції протягом наступної зими.
Зростання жертв серед цивільного населення
Від початку поточного року удари РФ призвели до загибелі або поранення понад 7,5 тисяч цивільних осіб, що на 50% більше, ніж за весь 2025 рік. Росіяни використовують денні атаки, щоб зробити повсякденне життя в Україні нестерпним, завдати значної шкоди цивільному населенню та погіршити економічну ситуацію. Лише в жовтні було здійснено щонайменше 10 таких ударів.
Росіяни використовують денні удари як частину ширших зусиль, спрямованих на те, щоб зробити повсякденне життя в Україні нестерпним, завдати значних жертв серед цивільного населення та погіршити економіку, здійснивши щонайменше 10 денних ударів протягом жовтня.
— Звіт Інституту вивчення війни (ISW)
Цілеспрямовані удари по інфраструктурі
Зокрема, 15, 16 та 17 жовтня російські війська завдали значних денних ударів, скориставшись тимчасовими збоями в роботі Starshield та ослабленою здатністю перехоплювати реактивні безпілотники. Пріоритет надається ударам по торгових центрах, що також є спробою завдати шкоди українцям, уражаючи інфраструктуру, від якої залежить їхнє повсякденне життя. Згідно з даними Української ради з питань торгових центрів, через повітряні тривоги ТЦ у жовтні були змушені закритися на 9,8 робочих днів. Показник повітряних тривог за робочий час ТЦ становив 32,5% проти 12,2% роком раніше.
Удари по Західній Україні та пунктах пропуску
Російські війська посилюють удари по західній Україні, а також по пунктах пропуску на кордоні з Молдовою, Румунією та Польщею. Ця тактика спрямована на залякування країн-членів НАТО та інших європейських держав, щоб вони відмовилися від підтримки України, а також на погіршення стану прикордонної інфраструктури та міжнародних логістичних шляхів, які використовуються для зовнішньої економічної та військової підтримки.
Кампанія далекобійних ударів по Україні дає Путіну змогу відвертати увагу від уповільнення просування російської армії на фронті та водночас посилювати тиск на українське суспільство. У Кремлі, ймовірно, розраховують, що постійні атаки виснажать українців, послаблять опір і посилять тиск на владу з вимогою піти на поступки.
— Американські фахівці
Залежність від західної допомоги
Зростання масштабів ракетно-дронових атак з боку Росії підкреслює критичну важливість західної допомоги для посилення української протиповітряної оборони. Йдеться не лише про комплекси Patriot, але й про інші засоби ППО, які у поєднанні мають забезпечити Україні багаторівневу та добре оснащену систему захисту неба.
Україна та її партнери повинні перешкодити Кремлю перетворити технологічну адаптацію, пошкодження інфраструктури та навмисне завдання шкоди цивільному населенню на стратегічний важіль впливу.
— Аналітики ISW
Приклади останніх атак
2 листопада: Потужний авіаудар по Комишувасі. Внаслідок атаки загинули майже 30 мирних жителів. Росіяни застосували тактику подвійного удару, скинувши дев’ять авіабомб на укриття з цивільними.
Ніч проти 3 листопада: Масована атака на Дніпро (удари по житлових будинках, медичних закладах, ТЕЦ). Щонайменше одна людина загинула, близько 20 отримали травми.
Ніч проти 3 листопада: Удар по лікарні Харкова. Епіцентром став перехід між корпусами. Пошкоджено фасад та внутрішні відділення, вибито сотні вікон. Кількість постраждалих зросла до 73 осіб.
Ніч проти 3 листопада: Вибухи у трьох центральних областях України – Житомирській, Черкаській та Вінницькій. Пошкоджено критичну інфраструктуру, відбулися відключення світла.
Основними напрямками атак стали Київська, Харківська, Вінницька та Дніпропетровська області. Зафіксовані “прильоти” у 23 локаціях.
У ніч проти 3 листопада Росія завдала чергового масштабного удару по українській енергетиці та цивільних об’єктах, випустивши 289 дронів та 76 ракет.
