3 листопада 2020 року, на 91-му році життя, пішов з життя видатний український поет Іван Семененко. Його творчість, яка зазнала заборон та переслідувань з боку радянської влади, залишила значний слід в українській літературі. Семененко був представником так званої Лаврської школи поезії та членом Національної спілки письменників України.
Дитинство та юність
Іван Семененко народився 11 вересня 1936 року на Київщині. Його дитинство припало на важкі повоєнні роки, позначені бідністю та голодом. У юному віці, коли йому виповнилося 16 років, майбутній поет намагався покинути Радянський Союз, маючи на меті дістатися української діаспори в Канаді. Проте його наміри були перервані: він був затриманий на території Грузії (Сакартвело) і засуджений до десяти років ув’язнення в мордовських політичних таборах.
Звільнився Іван Семененко лише у 1956 році.
Повернення та початок творчості
Після звільнення Семененко повернувся до України і вступив на факультет французької філології Київського інституту іноземних мов. Захоплення західноєвропейською літературою справило значний вплив на його поетичне становлення. Саме в цей період він почав експериментувати з верлібром – формою вірша, що відзначається відсутністю традиційної рими та сталого віршового розміру.
Перша публікація вірша Івана Семененка під назвою “До Вітчизни” відбулася у 1957 році в газеті “Декада”, чому посприяв поет Микола Гірник. Однак, незважаючи на початковий успіх, згодом радянські видання почали відмовлятися друкувати його твори. Поета звинувачували в “буржуазному націоналізмі”, а його діяльність перебувала під пильним наглядом КДБ. Через свої політичні погляди та особливості творчості Семененко втратив можливість працювати вчителем.
Лаврська школа поезії
На початку 1980-х років Іван Семененко знайшов притулок у кіностудії Інституту театрального мистецтва, де працював пожежним. Ця кіностудія розташовувалася на території Києво-Печерської лаври. Саме тут сформувалося творче коло, яке згодом стало відоме як Лаврська школа поезії. До цього кола, окрім Семененка, належали також Микола Воробйов та Олег Лишега. Пізніше літературознавці визнали їх ключовими представниками цього поетичного напрямку.
Визначні збірки та публікації
Протягом свого життя Іван Семененко опублікував низку збірок, серед яких найвідомішими є:
- “Святом прокушений простір”
- “Обшири з горла предка”
- “Даруємо так вітру молоток”
- “Архіпелаги – Атоли”
- “Нерозривне сонце”
Його поезії друкувалися в таких впливових виданнях, як журнали “Сучасність” та “Світовид”. Особливе визнання творчість Семененка отримала у 2016 році, коли його вірші увійшли до “Антології української поезії XX століття”, упорядкованої Іваном Малковичем. Крім того, окремі поезії Івана Семененка доступні на сайті мистецького журналу “Артанія”.
