Безпека в інформаційному просторі: заборони під час воєнного стану
У сучасному світі, де миттєве поширення інформації стало буденністю, надзвичайно важливо пам’ятати про відповідальність за кожне слово, фото чи відео. Особливо це стосується періоду воєнного стану, коли необережний допис у соціальних мережах може мати трагічні наслідки. Міністерство оборони України наголошує: навіть звичайна фотографія чи відеозапис можуть стати в нагоді ворогу для виявлення позицій українських захисників.
За порушення встановлених правил поширення чутливої інформації передбачена кримінальна відповідальність, аж до 12 років ув’язнення. Відомство роз’яснює, яка саме інформація підпадає під заборону і які санкції загрожують порушникам.
Обмеження щодо розповсюдження інформації
Відповідно до законодавства України та наказу Головнокомандувача Збройних Сил України №73, під час воєнного стану забороняється несанкціоновано поширювати інформацію, яка може розкрити противнику розташування, переміщення та дії Сил оборони. До такої інформації належать:
- Місця розташування військових частин і підрозділів, включаючи адреси, координати, геолокації та орієнтири.
- Дані про переміщення військових, зокрема маршрути, напрямки руху, час прибуття чи виїзду, місця збору.
- Фото та відеоматеріали військових об’єктів, таких як штаби, казарми, блокпости, укріплення та інші оборонні споруди.
- Інформація щодо військової техніки та озброєння, їхньої кількості, розташування, переміщення, а також дані про системи протиповітряної оборони та артилерії.
- Наслідки ударів по військових об’єктах, включаючи місця влучань, пошкодження техніки та результати роботи протиповітряної оборони.
- Деталі, що дозволяють визначити місце перебування військових, такі як дорожні знаки, назви вулиць, характерні будівлі, панорами місцевості та геомітки.
Навіть якщо фото чи відео не містить прямої адреси, зіставлення деталей може допомогти противнику встановити точне місцезнаходження військових об’єктів. Особливо небезпечними є публікації в режимі реального часу, які можуть сприяти коригуванню ворожих ударів.
Кримінальна відповідальність за розголошення
За несанкціоноване розголошення відомостей, що становлять чутливу інформацію, передбачена кримінальна відповідальність згідно зі статтею 114-2 Кримінального кодексу України. Санкції можуть варіюватися залежно від характеру порушення:
| Характер порушення | Передбачене покарання |
|---|---|
| Незаконне поширення інформації про направлення або переміщення зброї та боєприпасів в Україну чи її територією | Від 3 до 5 років ув’язнення |
| Розголошення даних про рух або розташування українських військових формувань, якщо їх можна ідентифікувати на місцевості | Від 5 до 8 років ув’язнення |
| Дії, вчинені за попередньою змовою, з корисливих мотивів, для передачі інформації агресору, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки (за відсутності ознак державної зради чи шпигунства) | Від 8 до 12 років ув’язнення |
Важливо розуміти, що для настання кримінальної відповідальності не обов’язково доводити, що оприлюднені відомості фактично потрапили до ворога. Достатньо встановити наявність ознак кримінального правопорушення, передбачених законом.
Заборона поширюється на всі канали комунікації
Обмеження щодо розповсюдження чутливої інформації стосується не тільки публічних дописів у соціальних мережах, таких як Facebook, Instagram, TikTok чи Telegram. Заборона також поширюється на повідомлення у групових та приватних чатах, месенджерах та інших каналах комунікації.
Те, що певна інформація вже була опублікована кимось в інтернеті, не означає, що її можна безпечно та законно поширювати повторно. Тому Міністерство оборони України закликає громадян не копіювати та не пересилати неперевірені матеріали про військові об’єкти, навіть якщо вони вже набули широкого розголосу.
Пріоритетом у отриманні інформації мають бути офіційні повідомлення Генерального штабу Збройних Сил України, Міністерства оборони, Служби безпеки України та інших уповноважених державних органів.
Інформаційна безпека – запорука захисту
Дотримання правил інформаційної безпеки є надзвичайно важливим компонентом захисту як українських військовослужбовців, так і цивільного населення. Кожен громадянин має усвідомлювати відповідальність за поширення інформації та діяти з максимальною обережністю.
Нагадуємо, що воєнний стан в Україні було запроваджено 24 лютого 2022 року у зв’язку з повномасштабним російським вторгненням. Його дія неодноразово продовжувалася Верховною Радою України за поданням Президента України Володимира Зеленського.
