Озонова діра над Антарктидою досягла найбільших розмірів за останні десять років

Масштаби озонового виснаження у 2024 році

Над Південним полюсом зафіксовано формування надзвичайно потужного полярного вихору, який став каталізатором прискореного руйнування озонового шару. Згідно з результатами спостережень Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США (NOAA) та NASA, озонова діра над Антарктидою розширилася до значень, які не спостерігалися протягом останнього десятиліття.

На піку активності площа діри перевищила 27 мільйонів квадратних кілометрів. Для порівняння, цей показник більш ніж удвічі перевищує територію Сполучених Штатів Америки.

Статистика та динаміка спостережень

Дані вчених свідчать про те, що у період із 7 вересня до 13 жовтня середня площа антарктичної озонової діри становила близько 25 мільйоні квадратних кілометрів. Рекордної позначки у поточному сезоні було досягнуто 18 вересня, коли площа ураження сягнула 27,1 мільйона квадратних кілометрів. Цей показник складає близько 90% від абсолютного історичного максимуму, зафіксованого у вересні 2000 року. За 48 років супутникового моніторингу нинішній показник займає сьоме місце за величиною.

Причини нетипового розширення

На думку експертів, ключовим чинником стала незвичайна атмосферна циркуляція. Провідний науковець Університету Мериленду та керівник дослідницької групи NASA з вивчення озону Пол Ньюман пояснив ситуацію наступним чином:

Останніми роками щорічна озонова діра формувалася пізніше в сезоні, що свідчить про відновлення озонового шару. Проте незвичайно потужний полярний вихор цього сезону продовжив руйнування озону в Антарктиці, дозволивши дірі розростися до масштабів, яких ми не бачили вже десятиліття.

— Пол Ньюман

Емі Батлер, науковець NOAA, додала, що посиленню вихору сприяла низька активність атмосферних хвиль у серпні та вересні. Зазвичай ці погодні системи, що підіймаються з нижніх шарів атмосфери, розхитують структуру вихору та послаблюють його, проте цього року їхній вплив був мінімальним.

Чи зупинилося відновлення озонового шару?

Наукова спільнота наголошує: поточне розширення діри не означає краху багаторічних зусиль із відновлення атмосфери. Якби концентрація озоноруйнівних речовин залишалася на рівні 2000 року, діра була б ще більшою — на 3,5 мільйона квадратних кілометрів.

Позитивну динаміку забезпечив Монреальський протокол, ухвалений у 1987 році. Документ зобов’язав країни світу поступово відмовитися від виробництва хлорфторвуглеців (ХФВ), які раніше активно використовувалися у побутовій техніці та аерозолях. Хоча залишки цих сполук досі циркулюють у стратосфері, вчені прогнозують, що до 2070-х років більшість із них зникне, що дозволить озоновому шару повністю відновитися.

Чому озоновий шар критично важливий

Стратосферний озон виконує роль захисного екрана, який фільтрує небезпечне ультрафіолетове випромінювання Сонця. Зменшення його концентрації несе низку ризиків:

• Підвищення ймовірності захворювань на рак шкіри та катаракту.
• Зниження захисних функцій імунної системи людини.
• Завдання шкоди сільськогосподарським культурам та морським екосистемам.

Попри ознаки відновлення, науковці застерігають, що сучасний стан озонового шару все ще далекий від доіндустріальних показників. Глобальне потепління та вплив нових короткоживучих хімічних сполук продовжують створювати нові виклики для екологічної безпеки планети.